Заверуха, Виктория Игоревна: различия между версиями
[отпатрулированная версия] | [отпатрулированная версия] |
Yarkovesh (обсуждение | вклад) |
Yarkovesh (обсуждение | вклад) Небольшое дополнение |
||
Строка 39: | Строка 39: | ||
Родилась в Виннице. Отец — Игорь Ярославович, уроженец [[Львов]]а. Мать — Ольга Михайловна, родом из села [[Медвежье Ушко (село)|Медвежье Ушко]] [[Винницкая область|Винницкой области]]. Семья проживала в [[Медвежье Ушко (село)|Медвежьем Ушке]], где Виктория окончила 7 классов. Из-за сложных отношений с одноклассниками перевелась в школу в [[Винница|Виннице]]. После окончания 9-го класса Виктория Заверуха поступила в винницкое училище сферы услуг, где получила специальность оператора компьютерного набора<ref name="depo.ua">{{Cite web|url=https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|title=Батьки Віти Заверухи: Вона нічого не знала, що там в Києві трапилось|lang=uk|author=Дарина Уманська|website=www.depo.ua|date=2015-06-09|access-date=2023-10-25|archive-date=2017-08-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20170828011149/https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|url-status=live}}</ref>. |
Родилась в Виннице. Отец — Игорь Ярославович, уроженец [[Львов]]а. Мать — Ольга Михайловна, родом из села [[Медвежье Ушко (село)|Медвежье Ушко]] [[Винницкая область|Винницкой области]]. Семья проживала в [[Медвежье Ушко (село)|Медвежьем Ушке]], где Виктория окончила 7 классов. Из-за сложных отношений с одноклассниками перевелась в школу в [[Винница|Виннице]]. После окончания 9-го класса Виктория Заверуха поступила в винницкое училище сферы услуг, где получила специальность оператора компьютерного набора<ref name="depo.ua">{{Cite web|url=https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|title=Батьки Віти Заверухи: Вона нічого не знала, що там в Києві трапилось|lang=uk|author=Дарина Уманська|website=www.depo.ua|date=2015-06-09|access-date=2023-10-25|archive-date=2017-08-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20170828011149/https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|url-status=live}}</ref>. |
||
С самого начала [[Евромайдан]]а присоединилась к протестам; участвовала в штурме [[Винницкая областная военная администрация|Винницкой ОГА]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|title=Віта Заверуха: “Мені байдуже, коли мене називають "бандерівкою"|lang=uk|author=Оксана Поліщук|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-12|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-06-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20230601021120/https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|url-status=live}}</ref>. В семнадцатилетнем возрасте присоединилась к националистическому батальону [[Айдар (батальон)|Айдар]]<ref name="GeorgetownUniversityPress" />, который впоследствии обвинялся [[Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе|ОБСЕ]] и [[Amnesty International]] в нарушении [[Законы войны|законов ведения войны]] и [[Военное преступление|военных преступлениях]]<ref>{{Cite web|url=http://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|title=Ukraina: Skuggan från andra världskriget – den nya lagen förbjuder kritik mot OUN och UPA|lang=sv|website=AmnestyPress|date=2015-06-07|access-date=2023-10-30|archive-date=2023-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20231031090117/https://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|title=Comment le magazine ELLE a été berné par une néo-nazi ukrainienne|lang=fr|website=RFI|date=2015-01-01|access-date=2023-10-24|archive-date=2023-07-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20230715101907/https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|url-status=live}}</ref><ref name="LesInrocks" />.{{Подробно|[[Айдар (батальон)#Преступления и нарушения прав человека|«Айдар»: обвинения в нарушении прав человека]]}} |
С самого начала [[Евромайдан]]а присоединилась к протестам; участвовала в штурме [[Винницкая областная военная администрация|Винницкой ОГА]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|title=Віта Заверуха: “Мені байдуже, коли мене називають "бандерівкою"|lang=uk|author=Оксана Поліщук|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-12|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-06-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20230601021120/https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|url-status=live}}</ref>. В семнадцатилетнем возрасте присоединилась к националистическому батальону [[Айдар (батальон)|Айдар]]<ref name="GeorgetownUniversityPress" />, который впоследствии обвинялся [[Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе|ОБСЕ]] и [[Amnesty International]] в нарушении [[Законы войны|законов ведения войны]] и [[Военное преступление|военных преступлениях]]<ref>{{Cite web|url=http://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|title=Ukraina: Skuggan från andra världskriget – den nya lagen förbjuder kritik mot OUN och UPA|lang=sv|website=AmnestyPress|date=2015-06-07|access-date=2023-10-30|archive-date=2023-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20231031090117/https://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|title=Comment le magazine ELLE a été berné par une néo-nazi ukrainienne|lang=fr|website=RFI|date=2015-01-01|access-date=2023-10-24|archive-date=2023-07-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20230715101907/https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|url-status=live}}</ref><ref name="LesInrocks" />.{{Подробно|[[Айдар (батальон)#Преступления и нарушения прав человека|«Айдар»: обвинения в нарушении прав человека]]}} |
||
Находясь на лечении в Виннице после полученной контузии, [[5 августа]] 2014 года в составе группы активистов ворвалась в интернет-салон «Скала», где срывала и сжигала флаги [[Чёрно-жёлто-белый флаг|Российской империи]] и [[Знамя Победы|Победы]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|title=Боєць «Айдару» Віта Заверуха влаштувала похід на вінницький інтернет-салон «Скала»|lang=uk|author=Володимир Філатов|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223336/https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|title=Віта Заверуха про події в інтернет салоні "Скала"|lang=uk|website=20 хвилин — Новини Вінниці|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223335/https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|url-status=live}}</ref>. |
Находясь на лечении в Виннице после полученной контузии, [[5 августа]] 2014 года в составе группы активистов ворвалась в интернет-салон «Скала», где срывала и сжигала флаги [[Чёрно-жёлто-белый флаг|Российской империи]] и [[Знамя Победы|Победы]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|title=Боєць «Айдару» Віта Заверуха влаштувала похід на вінницький інтернет-салон «Скала»|lang=uk|author=Володимир Філатов|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223336/https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|title=Віта Заверуха про події в інтернет салоні "Скала"|lang=uk|website=20 хвилин — Новини Вінниці|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223335/https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|url-status=live}}</ref>. |
||
Строка 55: | Строка 55: | ||
«'''Дело Заверухи'''», известное также как «'''дело винницких террористов'''» — [[уголовное дело]] против пяти военнослужащих украинских [[Батальоны территориальной обороны|батальонов территориальной обороны]], начатое в 2015 году<ref>{{Статья|ссылка=https://www.igfm.de/wp-content/uploads/2021/03/Ukraine_Report_2020_Eng.pdf|автор=A. Alekseyev|заглавие=The Right to a Fair Trial in Ukraine|год=2021|язык=en|место=Франкфурт-на-Майне|издание=International Society for Human Rights|месяц=2|страницы=151}}</ref><ref name="radiosvodoba">{{Cite news|title=Двох фігурантів «справи Віти Заверухи» суд залишив під вартою|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html|website=Радіо Свобода|date=2018-02-06|access-date=2023-11-28|lang=uk|archive-date=2022-12-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20221214113118/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html}}</ref>. |
«'''Дело Заверухи'''», известное также как «'''дело винницких террористов'''» — [[уголовное дело]] против пяти военнослужащих украинских [[Батальоны территориальной обороны|батальонов территориальной обороны]], начатое в 2015 году<ref>{{Статья|ссылка=https://www.igfm.de/wp-content/uploads/2021/03/Ukraine_Report_2020_Eng.pdf|автор=A. Alekseyev|заглавие=The Right to a Fair Trial in Ukraine|год=2021|язык=en|место=Франкфурт-на-Майне|издание=International Society for Human Rights|месяц=2|страницы=151}}</ref><ref name="radiosvodoba">{{Cite news|title=Двох фігурантів «справи Віти Заверухи» суд залишив під вартою|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html|website=Радіо Свобода|date=2018-02-06|access-date=2023-11-28|lang=uk|archive-date=2022-12-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20221214113118/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html}}</ref>. |
||
В ночь с [[3 мая|3]] на [[4 мая]] [[2015 год]]а в [[Деснянский район (Киев)|Деснянском районе]] [[Киев]]а было совершено нападение на [[Автомобильная заправочная станция|АЗС]]<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|title=Затримано трьох підозрюваних у вбивстві міліціонерів у Києві - Аваков|lang=uk|website=LB.ua|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192815/https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|url-status=live}}</ref>. Сотрудник получил ранение в руку, из кассы нападавшие в масках похитили около 800 гривен<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|title=У Києві при затриманні загинули два міліціонери, трьох поранено|lang=uk|website=Українська правда|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192814/https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|url-status=live}}</ref>. Той же ночью при попытке задержания предполагаемых участников преступной группы в результате перестрелки погибли двое сотрудников милиции и трое получили ранения<ref>{{Cite news|title=МВС: одного з тих, хто стріляв у міліціонерів у Києві, застрелили, трьох затримали|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html|website=Радіо Свобода|date=2015-05-04|accessdate=2023-10-18|lang=uk|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192813/https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html}}</ref>. |
В ночь с [[3 мая|3]] на [[4 мая]] [[2015 год]]а в [[Деснянский район (Киев)|Деснянском районе]] [[Киев]]а было совершено нападение на [[Автомобильная заправочная станция|АЗС]]<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|title=Затримано трьох підозрюваних у вбивстві міліціонерів у Києві - Аваков|lang=uk|website=LB.ua|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192815/https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|url-status=live}}</ref>. Сотрудник получил ранение в руку, из кассы нападавшие в масках похитили около 800 гривен<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|title=У Києві при затриманні загинули два міліціонери, трьох поранено|lang=uk|website=Українська правда|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192814/https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|url-status=live}}</ref>. Той же ночью при попытке задержания предполагаемых участников преступной группы в результате перестрелки погибли двое сотрудников милиции и трое получили ранения<ref>{{Cite news|title=МВС: одного з тих, хто стріляв у міліціонерів у Києві, застрелили, трьох затримали|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html|website=Радіо Свобода|date=2015-05-04|accessdate=2023-10-18|lang=uk|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192813/https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html}}</ref>. |
||
В течение мая были установлены пятеро подозреваемых: Андрей Романюк, Евгений Кошелюк, Вита Заверуха, Николай Мнишенко и Данила Сытников<ref name="radiosvodoba" />; шестой участник группы, Вадим Пинус, был убит во время перестрелки<ref>{{Cite web|url=https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|title=Убитый налетчик имел награды за участие в АТО|lang=ru|website=vesti.ua|date=2015-05-06|access-date=2023-11-28|archive-date=2022-03-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20220322214053/https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|url-status=live}}</ref>. Возраст подозреваемых на момент ареста составлял от 17 до 23 лет, все они служили в [[Батальоны территориальной обороны|добровольческих батальонах Украины]]<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|title=До вбивства міліціонерів у Києві причетні бійці добровольчих батальйонів|lang=uk|website=24 Канал|date=2015-05-06|access-date=2023-10-18|archive-date=2022-12-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20221211154239/https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|url-status=live}}</ref>. |
В течение мая были установлены пятеро подозреваемых: Андрей Романюк, Евгений Кошелюк, Вита Заверуха, Николай Мнишенко и Данила Сытников<ref name="radiosvodoba" />; шестой участник группы, Вадим Пинус, был убит во время перестрелки<ref>{{Cite web|url=https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|title=Убитый налетчик имел награды за участие в АТО|lang=ru|website=vesti.ua|date=2015-05-06|access-date=2023-11-28|archive-date=2022-03-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20220322214053/https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|url-status=live}}</ref>. Возраст подозреваемых на момент ареста составлял от 17 до 23 лет, все они служили в [[Батальоны территориальной обороны|добровольческих батальонах Украины]]<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|title=До вбивства міліціонерів у Києві причетні бійці добровольчих батальйонів|lang=uk|website=24 Канал|date=2015-05-06|access-date=2023-10-18|archive-date=2022-12-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20221211154239/https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|url-status=live}}</ref>. |
||
На видео, распространённом пресс-службой [[Министерство внутренних дел Украины|МВД Украины]], приведены признательные показания одного из задержанных. По словам задержанного: [[1 мая]] он с сообщниками приехал в [[Киев]] из [[Винница|Винницы]] с целью проведения террористического акта: «чтобы подорвать доверие населения к власти», — у злоумышленников были с собой два автомата, [[РПГ-18|РПГ «Муха»]] и несколько гранат. «Морган должен был стрелять по людям, Вита — его прикрывать, Андрей должен был кинуть тротиловую шашку в толпу», — добавил в своём признании злоумышленник. Теракт [[1 мая]] участникам преступной группы пришлось отменить, не было подходящего момента, тогда участники группы решили обстрелять пост ГАИ, с целью завладения оружием милиционеров. [[3 мая]] группа приняла решение ограбить АЗС. После нападения сообщники попытались скрыться, прибывший на место наряд милиции начал их преследовать и после перестрелки задержал в одном из дворов<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|title=Затримані за вбивство працівників міліції та розбійний напад на АЗС планували вчинити в Києві теракт|lang=uk|website=МВС УКРАЇНИ|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20231007052925/https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|url-status=live}}</ref>. |
На видео, распространённом пресс-службой [[Министерство внутренних дел Украины|МВД Украины]], приведены признательные показания одного из задержанных. По словам задержанного: [[1 мая]] он с сообщниками приехал в [[Киев]] из [[Винница|Винницы]] с целью проведения террористического акта: «чтобы подорвать доверие населения к власти», — у злоумышленников были с собой два автомата, [[РПГ-18|РПГ «Муха»]] и несколько гранат. «Морган должен был стрелять по людям, Вита — его прикрывать, Андрей должен был кинуть тротиловую шашку в толпу», — добавил в своём признании злоумышленник. Теракт [[1 мая]] участникам преступной группы пришлось отменить, не было подходящего момента, тогда участники группы решили обстрелять пост ГАИ, с целью завладения оружием милиционеров. [[3 мая]] группа приняла решение ограбить АЗС. После нападения сообщники попытались скрыться, прибывший на место наряд милиции начал их преследовать и после перестрелки задержал в одном из дворов<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|title=Затримані за вбивство працівників міліції та розбійний напад на АЗС планували вчинити в Києві теракт|lang=uk|website=МВС УКРАЇНИ|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20231007052925/https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|url-status=live}}</ref>. |
Версия от 17:02, 26 декабря 2023
Идёт оспаривание итога, связанного с этой статьёй. |
Виктория Игоревна Заверуха | |
---|---|
укр. Вікторія Ігорівна Заверуха | |
Прозвище |
Украинская Жанна д’Арк[1] Витаминка |
Дата рождения | 9 июня 1996 (28 лет) |
Место рождения | Винница, Украина |
Род деятельности | военнослужащая, политическая активистка, комбатантка |
Принадлежность |
Айдар (2014 — 2015) Азов (2015)[2] Братство (c 2022) |
Род войск | Батальоны территориальной обороны |
Годы службы |
2014 — 2015 с 2022 |
Часть |
24-й отдельный штурмовой батальон («Айдар»)→ 12-я бригада специального назначения «Азов»→ Батальон Братство |
Сражения/войны | |
Автограф | |
Медиафайлы на Викискладе |
Викто́рия И́горевна Заверу́ха (наиболее известна как Ви́та Заверу́ха; укр. Вікто́рія І́горівна Заверу́ха, род. 9 июня 1996, Винница, Украина) — украинская неонацистская[3][4][5][6][7][8] активистка, экс-военнослужащая батальона «Айдар», участница российско-украинской войны на стороне ВСУ.
После публикации статьи в Elle France в 2014 году об украинских участницах войны в Донбассе привлекла к себе широкое внимание благодаря публикациям неонацистского контента в социальных сетях[9]. В 2015 году была арестована по обвинению в участии в преступной группе, совершившей нападение на АЗС в Киеве, в результате которого погибли двое правоохранителей, но позже была освобождена из-под следствия .
Биография
Родилась в Виннице. Отец — Игорь Ярославович, уроженец Львова. Мать — Ольга Михайловна, родом из села Медвежье Ушко Винницкой области. Семья проживала в Медвежьем Ушке, где Виктория окончила 7 классов. Из-за сложных отношений с одноклассниками перевелась в школу в Виннице. После окончания 9-го класса Виктория Заверуха поступила в винницкое училище сферы услуг, где получила специальность оператора компьютерного набора[2].
С самого начала Евромайдана присоединилась к протестам; участвовала в штурме Винницкой ОГА[10] и так называемой «народной люстрации» в Виннице[11]. В семнадцатилетнем возрасте присоединилась к националистическому батальону Айдар[9], который впоследствии обвинялся ОБСЕ и Amnesty International в нарушении законов ведения войны и военных преступлениях[12][13][7].
Находясь на лечении в Виннице после полученной контузии, 5 августа 2014 года в составе группы активистов ворвалась в интернет-салон «Скала», где срывала и сжигала флаги Российской империи и Победы[14][15].
Получила широкую известность после публикации 14 ноября 2014 года в французском журнале Elle репортажа о женщинах в вооружённом конфликте в Донбассе, в котором Виктория Заверуха была названа «украинской Жанной д’Арк»[1][8]. В интервью журналу Виктория назвала себя Светой, «секретаршей и волонтёром отряда самообороны», не показывая при этом своих ультраправых взглядов[16][17]. Публикация в журнале вызвала скандал в СМИ и Интернете после ответных сообщений американской пианистки родом из Киева Валентины Лисицы[18]. Лисица в своих сообщениях в Интернете обратила внимание на то, что Виктория Заверуха в своих публикациях в социальных сетях продемонстрировала открытую симпатию к радикальному национализму и поддержала уничтожение русскоязычных граждан Украины; на одной из опубликованных в Интернете фотографий Заверуха вскидывает руку в нацистском приветствии, на другой она запечатлена в военной форме, держащей в руках гранатомёт, на котором написано фломастером «Смерть православным», на третьей — на фоне здания Луганской ТЭС разворачивает красно-чёрный флаг, на четвёртой — позирует с оружием на фоне флага со свастикой[19][7]. Французские СМИ также обратили внимание на публикации Заверухой изображений с Адольфом Гитлером и антисемитских лозунгов, таких как «Украина без евреев»[8]. После вмешательства Валентины Лисицы редакция французского журнала Elle принесла извинения за публикацию репортажа о Виктории Заверухе и других женщинах, участвующих в боевых действиях в Донбассе[6][8].
В декабре 2014 года в составе группы неизвестных, представившихся бойцами батальона «Айдар», Заверуха ворвалась в офис компании по изготовлению домофонов, обвинила организацию в «работе на Россию» и «финансировании сепаратистов Донбасса». Словесная перепалка между Заверухой и сотрудником перешла в драку, однако в результате группа покинула помещение офиса компании[20][21].
В 2015 году значительный общественный резонанс вызвало размещённое в интернете видео, на котором девушка, очень похожая на Викторию Заверуху, стреляет из ручного противотанкового гранатомёта в направлении села с позиций украинских войск в Широкино Донецкой области, причём её выстрел, вероятно, не направлен на какую-либо определённую военную цель. Международное гуманитарное право запрещает неизбирательные обстрелы и бессмысленные разрушения. Такие действия, при определённых условиях, следует рассматривать как военное преступление. На видео также видны взрывы вдалеке, что говорит о проходящем во время съемки бое. Нельзя исключить, что выстрел был направлен на военную цель. Видео было широко использовано в российской пропаганде для распространения негативной информации об украинских добровольческих батальонах[22].
Дело Виты Заверухи
«Дело Заверухи», известное также как «дело винницких террористов» — уголовное дело против пяти военнослужащих украинских батальонов территориальной обороны, начатое в 2015 году[23][24].
В ночь с 3 на 4 мая 2015 года в Деснянском районе Киева было совершено нападение на АЗС[25]. Сотрудник получил ранение в руку, из кассы нападавшие в масках похитили около 800 гривен[26]. Той же ночью при попытке задержания предполагаемых участников преступной группы в результате перестрелки погибли двое сотрудников милиции и трое получили ранения[27]. Оба погибших милиционера ранее состояли в спецподразделении «Беркут»[28][29].
В течение мая были установлены пятеро подозреваемых: Андрей Романюк, Евгений Кошелюк, Вита Заверуха, Николай Мнишенко[30][31] (Монишенко[32][33]) и Данила Сытников[24]; шестой участник группы, Вадим Пинус, был убит во время перестрелки[34]. Возраст подозреваемых на момент ареста составлял от 17 до 23 лет, все они служили в добровольческих батальонах Украины[35].
На видео, распространённом пресс-службой МВД Украины, приведены признательные показания одного из задержанных. По словам задержанного: 1 мая он с сообщниками приехал в Киев из Винницы с целью проведения террористического акта: «чтобы подорвать доверие населения к власти», — у злоумышленников были с собой два автомата, РПГ «Муха» и несколько гранат. «Морган должен был стрелять по людям, Вита — его прикрывать, Андрей должен был кинуть тротиловую шашку в толпу», — добавил в своём признании злоумышленник. Теракт 1 мая участникам преступной группы пришлось отменить, не было подходящего момента, тогда участники группы решили обстрелять пост ГАИ, с целью завладения оружием милиционеров. 3 мая группа приняла решение ограбить АЗС. После нападения сообщники попытались скрыться, прибывший на место наряд милиции начал их преследовать и после перестрелки задержал в одном из дворов[36].
По данным интернет-издания «Левый берег», Виктория Заверуха была арестована 6 мая, с возможностью выхода на свободу под залог в 3,5 миллиона гривен[37][38]. Согласно данным украинской прокуратуры, девушка имела тесные связи с тремя подозреваемыми в убийстве правоохранителей и участвовала с ними в организации обстрела поста ГАИ в Быковне 2 мая 2015 года. Действия обвиняемой квалифицированы по статьям 348 (посягательство на жизнь сотрудников правоохранительных органов) и 27 (соучастие в преступлении) Уголовного кодекса Украины[39][40].
8 мая стало известно, что к Заверухе не допускают адвоката Виктора Смалия[41]. Депутаты Антон Геращенко и Игорь Мосийчук заявили, что «взяли данное дело на свой контроль»[42]. В тот же день Виктория сообщила, что против неё применяют насилие, фальсифицируют доказательства и заставляют подписывать протоколы, с которыми она не согласна[43]. Через несколько дней Заверуха объявила о голодовке, требуя прекратить фабриковать дело и допустить к ней адвоката Виктора Смалия[44].
26 июня ряд украинских СМИ со ссылкой на общественного деятеля Ирму Крат и адвоката Виктора Смалия сообщили, что Виктория Заверуха пыталась перегрызть себе вены в знак протеста[45][46]. На следующий день, после приговора о продлении ареста, потеряла сознание в зале суда и была госпитализирована[47].
19 августа Генеральная прокуратура Украины направила в Днепровский районный суд Киева обвинительный акт об уголовном производстве в отношении Виктории Заверухи и других подозреваемых по делу о расстреле милиционеров[48].
С 22 сентября 2015 года по просьбе родственников мужа Заверухи на стороне защиты в деле выступала Татьяна Монтян[49]. 19 января 2016 года киевский аппеляционный суд продлил арест Заверухи. В тот же день адвокат Татьяна Монтян заявила, что в отношении её подзащитной у суда нет никаких фактических данных о её причастности к какому-либо преступлению, а сама Заверуха в день произошедшего была в селе Медвежье Ушко в 400 километрах от Киева[50].
На судебном заседании 11 мая 2016 года Виктория Заверуха потеряла сознание после того, как перерезала себе вены лезвием[51][52].
2 августа условия содержания Заверухи в следственном изоляторе проверяла депутат Верховной рады Надежда Савченко. Савченко осматривала камеру пребывания Виктории Заверухи, когда саму подозреваемую заранее из камеры вывели[53].
Продление судом сроков содержания под стражей сопровождалось масштабными акциями активистов в поддержку Заверухи и других подозреваемых. Украинской прессой широко освещались события противостояния сторонников Заверухи и полицейского спецназа под зданием суда в период рассмотрения дела[54][55]. 23 ноября 2016 года в ходе рассмотрения судом вопроса об избрании обвиняемой Заверухе меры пресечения депутат из фракции «Народный фронт» Юрий Тимошенко приковал себя наручниками к Виктории и заявил, что «уйдет из зала суда только с ней – либо на свободу, либо в СИЗО»[56]. В тот же день Заверухе и ещё двоим подозреваемым продлили арест на 2 месяца[57]. Вскоре после заседания суда Заверуха была госпитализирована под присмотром народных депутатов, пообещавших провести переговоры с генеральным прокурором Юрием Луценко относительно пересмотра дела Заверухи[58].
24 января 2017 года Заверуха вышла на свободу из Лукьяновского СИЗО под залог в 1,6 миллионов гривен, который внёс бизнесмен Алексей Тамразов[укр.][59][60], ранее внёсший 5 миллионов гривен залога за подозреваемого в убийстве писателя Олеся Бузины[61] и часто помогающий ВСУ[62]. Позже её освободили из-под следствия. По информации винницкого новостного портала, уголовное дело «развалилось»[63], однако двоих арестованных по делу отпустили на поруки только в начале 2019 года[64][65][66].
После освобождения
В январе 2017 года Заверуха и её муж были избиты членами неонацистской группировки C14, к которой они сами принадлежали[9][67][68].
После выхода на свободу под залог, Заверуха в компании 50 националистов участвовала в штурме популярного киевского ресторана[3].
Сообщалось, что после освобождения из-под стражи Заверуха была причастна к анти-ЛГБТ движению[69]; в частности заявлялось, что Заверуха и её муж участвовали в нападении на трансгендерных людей в Киеве 9 июля 2017 года[9][70].
В отчёте Госдепартамента США по правам человека, вышедшим в 2020 году говорилось, что Заверуха и другие активисты насильственной радикальной группы «Неизвестный патриот» были среди подозреваемых в нападении на двух мужчин — участников митинга за права женщин 8 марта[71].
8 июля 2021 года участвовала в контрдемонстрациях против экоактивистов, выступающих за сохранение озера Вырлица; группировка людей под руководством Заверухи окружала протестующих и рвала их плакаты[72].
С 2022 года в составе батальона Братство отражает вторжение России в Украину и приобрела известность за выживание[какое?] в ближнем бою с российскими солдатами[73][74].
Личная жизнь
- Первый муж — Игорь (Олесь) Павлов[75] (Черняк или Невидоменко)[2][76], обвиняемый в обстреле поста ГАИ в Быковне[77].
- Второй муж — Евгений Строкань, руководитель националистической организации «Неизвестный патриот»[78][79][80].
- Третий муж — Алексей Середюк, командир батальона Братство[73][81].
См. также
- Батальон «Айдар»
- Мосийчук, Игорь Владимирович
- Геращенко, Антон Юрьевич
- Корчинский, Дмитрий Александрович
- Мельничук, Сергей Петрович
- Савченко, Надежда Викторовна
- Билецкий, Андрей Евгеньевич
- Батальон «Братство»
Примечания
- ↑ 1 2 Siohan, 2014, с. 150—161.
- ↑ 1 2 3 Дарина Уманська. Батьки Віти Заверухи: Вона нічого не знала, що там в Києві трапилось (укр.). www.depo.ua (9 июня 2015). Дата обращения: 25 октября 2023. Архивировано 28 августа 2017 года.
- ↑ 1 2 Joshua Cohen (2021-10-28). "Ukraine's ultra-right militias are challenging the government to a showdown". Washington Post (англ.). 0190-8286. Архивировано 18 февраля 2018. Дата обращения: 9 октября 2023.
Indeed, the brazen willingness of Vita Zaverukha – a renowned neo-Nazi out on bail and under house arrest after killing two police officers — to post pictures of herself after storming a popular Kiev restaurant with 50 other nationalists demonstrates the far right's confidence in their immunity from government prosecution.
- ↑ Oles Petik, Denys Gorbach. The rise of Azov (англ.). openDemocracy (15 февраля 2016). — «One such proponent is Vita Zaverukha, a neo-Nazi who served in the Aidar volunteer battalion.» Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 1 апреля 2022 года.
- ↑ César Alexandre da Silva Aprile. A REACIONARIZAÇÃO DO ESTADO UCRANIANO (порт.) // Revista Ibero- Americana de Humanidades, Ciências e Educação. — 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ 1 2 Oups, ELLE publie la photo d'une jeune néo-nazie en pleine page (фр.). L'Express (30 декабря 2014). Дата обращения: 9 октября 2023. Архивировано 13 декабря 2022 года.
- ↑ 1 2 3 Le magazine "Elle" s'excuse après la publication d'une interview d’une néo-nazie ukrainienne (фр.). Les Inrocks (2 января 2015). Дата обращения: 9 октября 2023. Архивировано 2 декабря 2022 года.
- ↑ 1 2 3 4 Les excuses de ELLE pour son interview d'une néo-nazie ukrainienne (фр.). Le HuffPost (31 декабря 2014). Дата обращения: 5 сентября 2022. Архивировано 4 сентября 2022 года.
- ↑ 1 2 3 4 Jessica Trisko Darden, Alexis Henshaw, Ora Szekely. Insurgent Women: Female Combatants in Civil Wars. — Georgetown University Press, 2019. — 113 с. — ISBN 978-1-62616-666-0.
- ↑ Оксана Поліщук. Віта Заверуха: “Мені байдуже, коли мене називають "бандерівкою" (укр.). vn.20minut.ua (12 августа 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 1 июня 2023 года.
- ↑ Ольга Зайцева. Зигующая ув'язнена. Чим прославилася Віта Заверуха (укр.). DSnews.ua (25 января 2017). Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Ukraina: Skuggan från andra världskriget – den nya lagen förbjuder kritik mot OUN och UPA (швед.). AmnestyPress (7 июня 2015). Дата обращения: 30 октября 2023. Архивировано 31 октября 2023 года.
- ↑ Comment le magazine ELLE a été berné par une néo-nazi ukrainienne (фр.). RFI (1 января 2015). Дата обращения: 24 октября 2023. Архивировано 15 июля 2023 года.
- ↑ Володимир Філатов. Боєць «Айдару» Віта Заверуха влаштувала похід на вінницький інтернет-салон «Скала» (укр.). vn.20minut.ua (5 августа 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Віта Заверуха про події в інтернет салоні "Скала" (укр.). 20 хвилин — Новини Вінниці (5 августа 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ LA VÉRIF - L'épouse d'un combattant Azov ayant témoigné à la télévision est-elle néonazie? (фр.). BFMTV. Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Ukraine : Quand Elle tresse les louanges d'une combattante néonazie (фр.). Ojim.fr (5 января 2015). Дата обращения: 28 ноября 2023. Архивировано 21 сентября 2023 года.
- ↑ Mackey, Robert (2015-04-09). "Toronto Orchestra Drops Pianist Over Tweets About Ukraine". The New York Times (англ.). Архивировано 22 ноября 2022. Дата обращения: 2 декабря 2022.
- ↑ Will Stewart. Teenage girl soldier hailed as Ukraine's 'Joan of Arc' by Elle magazine is revealed as neo-Nazi and is arrested over cop killing (англ.). Mail Online (8 мая 2015). Дата обращения: 2 декабря 2022. Архивировано 22 ноября 2022 года.
- ↑ Віта Заверуха з активістами у масках розбирались з російською фірмою ч.1 (укр.). 20 хвилин — Новини Вінниці (25 декабря 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Віта Заверуха з активістами розбирались з російською фірмою ч.2 (укр.). 20 хвилин — Новини Вінниці (25 декабря 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Nesterenko, N., Smirnov, V., Trofimova, M., Shcherbachenko, V. Observance of Human Rights and International Humanitarian Law in the Village of Shyrokyne (Donetsk Region) during the Armed Conflict in the Donbas: Monitoring Report (англ.). — Киев: Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives, 2020. — P. 60. — 124 p. — ISBN 978-617-7890-17-0. Архивировано 4 июля 2022 года.
- ↑ A. Alekseyev. The Right to a Fair Trial in Ukraine (англ.) // International Society for Human Rights. — Франкфурт-на-Майне, 2021. — February. — P. 151.
- ↑ 1 2 "Двох фігурантів «справи Віти Заверухи» суд залишив під вартою". Радіо Свобода (укр.). 2018-02-06. Архивировано 14 декабря 2022. Дата обращения: 28 ноября 2023.
- ↑ Затримано трьох підозрюваних у вбивстві міліціонерів у Києві - Аваков (укр.). LB.ua (4 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ У Києві при затриман��і загинули два міліціонери, трьох поранено (укр.). Українська правда (4 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ "МВС: одного з тих, хто стріляв у міліціонерів у Києві, застрелили, трьох затримали". Радіо Свобода (укр.). 2015-05-04. Архивировано 29 октября 2023. Дата обращения: 18 октября 2023.
- ↑ Активист рассказал, что за ограблением АЗС в Киеве кроется убийство добровольцами экс-беркутовцев . nv.ua. Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Задержанная за убийство экс-беркутовцев Вита Заверуха показала вскрытые вены . Диалог.UA. Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Марія Лєхова. Опубліковано текст підозри до "спільника" Віти Завірухи (укр.). vn.20minut.ua (10 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Ірина Романова. Підозрюваного у пограбуванні АЗС юнака залишили у СІЗО (укр.). podrobnosti.ua (19 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Стали відомі особи добровольців АТО, затриманих за вбивство міліціонерів (укр.). LB.ua (6 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Затримана за вбивство міліціонерів Заверуха - неонацистка (укр.). texty.org.ua (11 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
- ↑ Убитый налетчик имел награды за участие в АТО . vesti.ua (6 мая 2015). Дата обращения: 28 ноября 2023. Архивировано 22 марта 2022 года.
- ↑ До вбивства міліціонерів у Києві причетні бійці добровольчих батальйонів (укр.). 24 Канал (6 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 11 декабря 2022 года.
- ↑ Затримані за вбивство працівників міліції та розбійний напад на АЗС планували вчинити в Києві теракт (укр.). МВС УКРАЇНИ (4 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 7 октября 2023 года.
- ↑ Суд заарештував спільницю підозрюваних у розстрілі міліціонерів . LB.ua (6 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Наталія Гончарук. Заверуху дійсно заарештували. Київський суд визначив заставу в понад 3,5 мільйона (укр.). vn.20minut.ua (7 мая 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Заарештували спільницю злочинців, які розстріляли міліціонерів у Києві (укр.). Українська правда (6 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ "Прокуратура: заарештували спільницю підозрюваних у розстрілі міліціонерів у Києві". Радіо Свобода (укр.). 2015-05-06. Архивировано 29 октября 2023. Дата обращения: 18 октября 2023.
- ↑ Геращенко і Мосійчук поштовхалися у Раді (укр.). LB.ua (8 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Геращенко і Мосійчук взяли на контроль справу про вбивство міліціонерів . LB.ua (8 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Спільниця підозрюваних у розстрілі міліціонерів заявила про побої (укр.). LB.ua (8 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 14 февраля 2022 года.
- ↑ Віта Заверуха оголосила голодування (укр.). vn.20minut.ua (14 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ "Вінницька месниця" намагалася перегризти собі вени (укр.). www.depo.ua (26 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Марія Лєхова. Віта Заверуха перегризла собі вени? (укр.). vn.20minut.ua (26 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Ольга Бобрусь. Після вироку суду Віта Заверуха знепритомніла (укр.). vn.20minut.ua (29 июня 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ ГПУ передала до суду справу підозрюваних у розстрілі міліціонерів у Києві . LB.ua (20 августа 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Наталія Гончарук. Антимайданівка Монтян пояснила, чому вона стала адвокатом радикалки Заверухи (укр.). vn.20minut.ua (30 сентября 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Суд залишив під вартою Віту Заверуху і ще двох підозрюваних у нападі на АЗС (укр.). LB.ua (19 января 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Віта Заверуха порізала собі вени на суді (укр.). LB.ua (11 мая 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 14 декабря 2022 года.
- ↑ Обвинувачена у вбивстві міліціонерів Віта Заверуха порізала в суді вени (укр.). Gazeta.ua (11 мая 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Марьяна Полищук. После скандальной пресс-конференции Савченко отправилась в Лукьяновское СИЗО . KP.UA (2 августа 2016). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Під Апеляційним судом Києва сталися сутички, є затримані (укр.). ТСН.ua (1 октября 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Під Апеляційним судом Києва відбулися сутички, є затримані (укр.). LB.ua (1 октября 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Депутат прикував себе наручниками до націоналістки Заверухи у суді (укр.). ТСН.ua (23 ноября 2016). Дата обращения: 13 ноября 2023. Архивировано 13 ноября 2023 года.
- ↑ "Апеляційний суд залишив Заверуху, Романюка та Кошелюка під арештом". Радіо Свобода (укр.). 2016-11-23. Архивировано 20 декабря 2022. Дата обращения: 18 октября 2023.
- ↑ Из суда в больницу: депутаты попросят Луценко пересмотреть дело Заверухи . Oboz-Incident (23 ноября 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 12 декабря 2022 года.
- ↑ "За Віту Заверуху внесли заставу в 1,6 мільйона гривень, її звільнили з СІЗО – активісти". Радіо Свобода (укр.). 2017-01-24. Архивировано 14 декабря 2022. Дата обращения: 9 октября 2023.
- ↑ Віта Заверуха вийшла під заставу . LB.ua (24 января 2017). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Віту Завірюху відпустили із СІЗО (укр.). ТСН (24 января 2017). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ “Вінницька месниця” Віта Заверуха воює під Києвом (укр.). 33 Канал (30 марта 2022). Дата обращения: 13 ноября 2023. Архивировано 12 декабря 2022 года.
- ↑ Наталія Гончарук. Вінницька «месниця» Вітамінка воює в теробороні під Києвом. Знайшли відео Віти Заверухи (укр.). vn.20minut.ua (30 марта 2022). Дата обращения: 13 ноября 2023.
- ↑ Катерина Петренко. Майданівця і добровольця Романюка випустили на поруки після 4 років арешту: зворушливе відео (укр.). 24 Канал (27 февраля 2019). Дата обращения: 27 ноября 2023. Архивировано 24 марта 2022 года.
- ↑ Два фігуранта справи про вбивство міліціонерів у Києві вийшли на волю після майже чотирьох років у СІЗО . LB.ua (26 февраля 2019). Дата обращения: 27 ноября 2023. Архивировано 9 мая 2023 года.
- ↑ Убивство двох міліціонерів у Києві. Підозрюваних майданівців відпустили з-під варти на поруки нардепів (укр.). gordon.ua (28 февраля 2019). Дата обращения: 27 ноября 2023. Архивировано 2 апреля 2019 года.
- ↑ Віта Заверуха та її хлопець звинуватили націоналістів у кривавому побитті (укр.). ТСН.ua (12 февраля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 23 марта 2023 года.
- ↑ Заверуху побили у Києві: підозрювана у вбивстві міліціонерів звинувачує націоналістів (укр.). 24 Канал (13 февраля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Calls To "Fight" LGBT People By Ukrainian Cleric Emblematic Of Church's Proximity To Far Right (брит. англ.). bellingcat (21 июня 2019). Дата обращения: 5 сентября 2022. Архивировано 5 сентября 2022 года.
- ↑ Нападение на трансгендеров в Киеве: жертвы узнали двух лиц с криминальным шлейфом . Oboz-Incident (13 июля 2017). Дата обращения: 14 ноября 2023. Архивировано 3 декабря 2022 года.
- ↑ Human Rights Reports (англ.) // U. S. Department of State. — 2020. Архивировано 21 марта 2023 года.
- ↑ А. Москвичева, Т. Печончик, Л. Янкина. Положение правозащитников и гражданских активистов в Украине в 2021 году: Мониторингово-аналитический отчет (укр.). — Киев: Центр прав человека ZMINA, 2021. — С. 118. — 172 с. — ISBN 978-966-2403-23-7. Архивировано 14 ноября 2022 года.
- ↑ 1 2 Carlotta Gall (2022-11-21). "On the River at Night, Ambushing Russians". The New York Times (англ.). 0362-4331. Архивировано 27 октября 2023. Дата обращения: 31 октября 2023.
- ↑ La guerra del batallón Bratstvo (исп.). SLAVYANGRAD.es (17 декабря 2022). Дата обращения: 5 декабря 2023. Архивировано 5 декабря 2023 года.
- ↑ Соломенский районный суд города Киева; Единый уникальный номер дела: 760/13070/16-ц на гражданское дело (исковое производство); Номер производства: 2/760/1247/17; Дата регистрации: 25.07.2016; Стороны по делу истец: Заверуха Виктория Игоревна, ответчик: Павлов Игорь Олегович, представитель истца Биловчук Дмитрий Иванович; Суть спора: о расторжении брака; Стадия рассмотрения (Дата): 20.03.2017; Стадия рассмотрения (Название): Рассмотрено:. Решение вступило в законную силу 31.03.2017
- ↑ Підозрювана у вбивстві правоохоронців Заверуха заявила про побиття з боку «С14» (укр.). hromadske.ua (12 февраля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ Серед нападників на секс-лекторій у Києві упізнали хлопця Віти Завірухи, якого судили за розстріл ДАЇвців (укр.). ТСН.ua (13 июля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
- ↑ ULTRA-RIGHT CONFRONTATION AND VIOLENCE IN UKRAINE (англ.) // Rosa Luxemburg Stiftung. — 2019. — P. 29. Архивировано 26 октября 2023 года.
- ↑ Від стрілянини, штурмів та розгону прайдів до політичної партії. Що відомо про «Традицію і порядок»? (укр.). hromadske.ua (19 января 2022). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 14 января 2023 года.
- ↑ Samuil Proskuryakov. Far Right Radicals In the Ministry of Veterans Public Council: Who They Are And What They’ve Done (англ.). Zaborona (23 марта 2021). Дата обращения: 21 ноября 2023. Архивировано 2 апреля 2023 года.
- ↑ Марія Катаєва. Фотографії як відповідь сьогоденню: у столичному музеї Шевченка триває виставка «Рефлексія» (укр.). Вечірній Київ (18 марта 2023). — «На одній зі світлин — Олексій Середюк та Віта Заверуха, які пішли разом на фронт та вже одружилися. Всі фотографії зняті на плівку. За рік Андрій вибрав вже понад 1000 негативів для альбомів.» Дата обращения: 13 ноября 2023. Архивировано 13 ноября 2023 года.
Библиография
- Stéphane Siohan. Une guerre si particulière (фр.) // ELLE France : журнал. — 2014. — 14 novembre. — P. 150—161. — ISSN 0013-6298.