Заверуха, Виктория Игоревна: различия между версиями

Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Перейти к навигации Перейти к поиску
[отпатрулированная версия][отпатрулированная версия]
Содержимое удалено Содержимое добавлено
Небольшое дополнение
Строка 39: Строка 39:
Родилась в Виннице. Отец — Игорь Ярославович, уроженец [[Львов]]а. Мать — Ольга Михайловна, родом из села [[Медвежье Ушко (село)|Медвежье Ушко]] [[Винницкая область|Винницкой области]]. Семья проживала в [[Медвежье Ушко (село)|Медвежьем Ушке]], где Виктория окончила 7 классов. Из-за сложных отношений с одноклассниками перевелась в школу в [[Винница|Виннице]]. После окончания 9-го класса Виктория Заверуха поступила в винницкое училище сферы услуг, где получила специальность оператора компьютерного набора<ref name="depo.ua">{{Cite web|url=https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|title=Батьки Віти Заверухи: Вона нічого не знала, що там в Києві трапилось|lang=uk|author=Дарина Уманська|website=www.depo.ua|date=2015-06-09|access-date=2023-10-25|archive-date=2017-08-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20170828011149/https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|url-status=live}}</ref>.
Родилась в Виннице. Отец — Игорь Ярославович, уроженец [[Львов]]а. Мать — Ольга Михайловна, родом из села [[Медвежье Ушко (село)|Медвежье Ушко]] [[Винницкая область|Винницкой области]]. Семья проживала в [[Медвежье Ушко (село)|Медвежьем Ушке]], где Виктория окончила 7 классов. Из-за сложных отношений с одноклассниками перевелась в школу в [[Винница|Виннице]]. После окончания 9-го класса Виктория Заверуха поступила в винницкое училище сферы услуг, где получила специальность оператора компьютерного набора<ref name="depo.ua">{{Cite web|url=https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|title=Батьки Віти Заверухи: Вона нічого не знала, що там в Києві трапилось|lang=uk|author=Дарина Уманська|website=www.depo.ua|date=2015-06-09|access-date=2023-10-25|archive-date=2017-08-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20170828011149/https://vn.depo.ua/ukr/vn/batki-viti-zaveruhi-za-efremova-zaprosili-milyon-a-08062015125600|url-status=live}}</ref>.


С самого начала [[Евромайдан]]а присоединилась к протестам; участвовала в штурме [[Винницкая областная военная администрация|Винницкой ОГА]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|title=Віта Заверуха: “Мені байдуже, коли мене називають "бандерівкою"|lang=uk|author=Оксана Поліщук|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-12|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-06-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20230601021120/https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|url-status=live}}</ref>. В семнадцатилетнем возрасте присоединилась к националистическому батальону [[Айдар (батальон)|Айдар]]<ref name="GeorgetownUniversityPress" />, который впоследствии обвинялся [[Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе|ОБСЕ]] и [[Amnesty International]] в нарушении [[Законы войны|законов ведения войны]] и [[Военное преступление|военных преступлениях]]<ref>{{Cite web|url=http://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|title=Ukraina: Skuggan från andra världskriget – den nya lagen förbjuder kritik mot OUN och UPA|lang=sv|website=AmnestyPress|date=2015-06-07|access-date=2023-10-30|archive-date=2023-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20231031090117/https://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|title=Comment le magazine ELLE a été berné par une néo-nazi ukrainienne|lang=fr|website=RFI|date=2015-01-01|access-date=2023-10-24|archive-date=2023-07-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20230715101907/https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|url-status=live}}</ref><ref name="LesInrocks" />.{{Подробно|[[Айдар (батальон)#Преступления и нарушения прав человека|«Айдар»: обвинения в нарушении прав человека]]}}
С самого начала [[Евромайдан]]а присоединилась к протестам; участвовала в штурме [[Винницкая областная военная администрация|Винницкой ОГА]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|title=Віта Заверуха: “Мені байдуже, коли мене називають "бандерівкою"|lang=uk|author=Оксана Поліщук|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-12|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-06-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20230601021120/https://vn.20minut.ua/revolyuciya/vita-zaveruha-meni-bayduzhe-koli-mene-nazivayut-banderivkoyu-10410741.html|url-status=live}}</ref>. В семнадцатилетнем возрасте присоединилась к националистическому батальону [[Айдар (батальон)|Айдар]]<ref name="GeorgetownUniversityPress" />, который впоследствии обвинялся [[Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе|ОБСЕ]] и [[Amnesty International]] в нарушении [[Законы войны|законов ведения войны]] и [[Военное преступление|военных преступлениях]]<ref>{{Cite web|url=http://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|title=Ukraina: Skuggan från andra världskriget – den nya lagen förbjuder kritik mot OUN och UPA|lang=sv|website=AmnestyPress|date=2015-06-07|access-date=2023-10-30|archive-date=2023-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20231031090117/https://www.amnestypress.se/kultur/reflektioner/25797/ukraina-skuggan-fran-andra-varldskriget-den-nya-la/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|title=Comment le magazine ELLE a été berné par une néo-nazi ukrainienne|lang=fr|website=RFI|date=2015-01-01|access-date=2023-10-24|archive-date=2023-07-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20230715101907/https://www.rfi.fr/fr/europe/20150101-magazine-elle-propagande-berne-nazi-vita-zaveroukha|url-status=live}}</ref><ref name="LesInrocks" />.{{Подробно|[[Айдар (батальон)#Преступления и нарушения прав человека|«Айдар»: обвинения в нарушении прав человека]]}}


Находясь на лечении в Виннице после полученной контузии, [[5 августа]] 2014 года в составе группы активистов ворвалась в интернет-салон «Скала», где срывала и сжигала флаги [[Чёрно-жёлто-белый флаг|Российской империи]] и [[Знамя Победы|Победы]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|title=Боєць «Айдару» Віта Заверуха влаштувала похід на вінницький інтернет-салон «Скала»|lang=uk|author=Володимир Філатов|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223336/https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|title=Віта Заверуха про події в інтернет салоні "Скала"|lang=uk|website=20 хвилин — Новини Вінниці|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223335/https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|url-status=live}}</ref>.
Находясь на лечении в Виннице после полученной контузии, [[5 августа]] 2014 года в составе группы активистов ворвалась в интернет-салон «Скала», где срывала и сжигала флаги [[Чёрно-жёлто-белый флаг|Российской империи]] и [[Знамя Победы|Победы]]<ref>{{Cite web|url=https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|title=Боєць «Айдару» Віта Заверуха влаштувала похід на вінницький інтернет-салон «Скала»|lang=uk|author=Володимир Філатов|website=vn.20minut.ua|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223336/https://vn.20minut.ua/Podii/boets-aydaru-vita-zaveruha-vlashtuvala-pohid-na-vinnitskiy-internet-sa-10409898.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|title=Віта Заверуха про події в інтернет салоні "Скала"|lang=uk|website=20 хвилин — Новини Вінниці|date=2014-08-05|access-date=2023-10-26|archive-date=2023-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20231026223335/https://www.youtube.com/watch?v=9PTTWYtx4aI|url-status=live}}</ref>.
Строка 55: Строка 55:
«'''Дело Заверухи'''», известное также как «'''дело винницких террористов'''» — [[уголовное дело]] против пяти военнослужащих украинских [[Батальоны территориальной обороны|батальонов территориальной обороны]], начатое в 2015 году<ref>{{Статья|ссылка=https://www.igfm.de/wp-content/uploads/2021/03/Ukraine_Report_2020_Eng.pdf|автор=A. Alekseyev|заглавие=The Right to a Fair Trial in Ukraine|год=2021|язык=en|место=Франкфурт-на-Майне|издание=International Society for Human Rights|месяц=2|страницы=151}}</ref><ref name="radiosvodoba">{{Cite news|title=Двох фігурантів «справи Віти Заверухи» суд залишив під вартою|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html|website=Радіо Свобода|date=2018-02-06|access-date=2023-11-28|lang=uk|archive-date=2022-12-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20221214113118/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html}}</ref>.
«'''Дело Заверухи'''», известное также как «'''дело винницких террористов'''» — [[уголовное дело]] против пяти военнослужащих украинских [[Батальоны территориальной обороны|батальонов территориальной обороны]], начатое в 2015 году<ref>{{Статья|ссылка=https://www.igfm.de/wp-content/uploads/2021/03/Ukraine_Report_2020_Eng.pdf|автор=A. Alekseyev|заглавие=The Right to a Fair Trial in Ukraine|год=2021|язык=en|место=Франкфурт-на-Майне|издание=International Society for Human Rights|месяц=2|страницы=151}}</ref><ref name="radiosvodoba">{{Cite news|title=Двох фігурантів «справи Віти Заверухи» суд залишив під вартою|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html|website=Радіо Свобода|date=2018-02-06|access-date=2023-11-28|lang=uk|archive-date=2022-12-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20221214113118/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29023773.html}}</ref>.


В ночь с [[3 мая|3]] на [[4 мая]] [[2015 год]]а в [[Деснянский район (Киев)|Деснянском районе]] [[Киев]]а было совершено нападение на [[Автомобильная заправочная станция|АЗС]]<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|title=Затримано трьох підозрюваних у вбивстві міліціонерів у Києві - Аваков|lang=uk|website=LB.ua|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192815/https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|url-status=live}}</ref>. Сотрудник получил ранение в руку, из кассы нападавшие в масках похитили около 800 гривен<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|title=У Києві при затриманні загинули два міліціонери, трьох поранено|lang=uk|website=Українська правда|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192814/https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|url-status=live}}</ref>. Той же ночью при попытке задержания предполагаемых участников преступной группы в результате перестрелки погибли двое сотрудников милиции и трое получили ранения<ref>{{Cite news|title=МВС: одного з тих, хто стріляв у міліціонерів у Києві, застрелили, трьох затримали|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html|website=Радіо Свобода|date=2015-05-04|accessdate=2023-10-18|lang=uk|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192813/https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html}}</ref>.
В ночь с [[3 мая|3]] на [[4 мая]] [[2015 год]]а в [[Деснянский район (Киев)|Деснянском районе]] [[Киев]]а было совершено нападение на [[Автомобильная заправочная станция|АЗС]]<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|title=Затримано трьох підозрюваних у вбивстві міліціонерів у Києві - Аваков|lang=uk|website=LB.ua|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192815/https://lb.ua/society/2015/05/04/303852_zaderzhani_troe_podozrevaemih.html|url-status=live}}</ref>. Сотрудник получил ранение в руку, из кассы нападавшие в масках похитили около 800 гривен<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|title=У Києві при затриманні загинули два міліціонери, трьох поранено|lang=uk|website=Українська правда|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192814/https://www.pravda.com.ua/news/2015/05/4/7066760/|url-status=live}}</ref>. Той же ночью при попытке задержания предполагаемых участников преступной группы в результате перестрелки погибли двое сотрудников милиции и трое получили ранения<ref>{{Cite news|title=МВС: одного з тих, хто стріляв у міліціонерів у Києві, застрелили, трьох затримали|first=|last=|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html|website=Радіо Свобода|date=2015-05-04|accessdate=2023-10-18|lang=uk|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029192813/https://www.radiosvoboda.org/a/news/26992467.html}}</ref>.


В течение мая были установлены пятеро подозреваемых: Андрей Романюк, Евгений Кошелюк, Вита Заверуха, Николай Мнишенко и Данила Сытников<ref name="radiosvodoba" />; шестой участник группы, Вадим Пинус, был убит во время перестрелки<ref>{{Cite web|url=https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|title=Убитый налетчик имел награды за участие в АТО|lang=ru|website=vesti.ua|date=2015-05-06|access-date=2023-11-28|archive-date=2022-03-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20220322214053/https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|url-status=live}}</ref>. Возраст подозреваемых на момент ареста составлял от 17 до 23 лет, все они служили в [[Батальоны территориальной обороны|добровольческих батальонах Украины]]<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|title=До вбивства міліціонерів у Києві причетні бійці добровольчих батальйонів|lang=uk|website=24 Канал|date=2015-05-06|access-date=2023-10-18|archive-date=2022-12-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20221211154239/https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|url-status=live}}</ref>.
В течение мая были установлены пятеро подозреваемых: Андрей Романюк, Евгений Кошелюк, Вита Заверуха, Николай Мнишенко и Данила Сытников<ref name="radiosvodoba" />; шестой участник группы, Вадим Пинус, был убит во время перестрелки<ref>{{Cite web|url=https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|title=Убитый налетчик имел награды за участие в АТО|lang=ru|website=vesti.ua|date=2015-05-06|access-date=2023-11-28|archive-date=2022-03-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20220322214053/https://vesti.ua/kiev/98886-ubityj-naletchik-imel-nagrady-za-uchastie-v-ato|url-status=live}}</ref>. Возраст подозреваемых на момент ареста составлял от 17 до 23 лет, все они служили в [[Батальоны территориальной обороны|добровольческих батальонах Украины]]<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|title=До вбивства міліціонерів у Києві причетні бійці добровольчих батальйонів|lang=uk|website=24 Канал|date=2015-05-06|access-date=2023-10-18|archive-date=2022-12-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20221211154239/https://24tv.ua/kyivnews/do_vbivstva_militsioneriv_u_kiyevi_prichetni_biytsi_dobrovolchih_batalyoniv_n572128|url-status=live}}</ref>.


На видео, распространённом пресс-службой [[Министерство внутренних дел Украины|МВД Украины]], приведены признательные показания одного из задержанных. По словам задержанного: [[1 мая]] он с сообщниками приехал в [[Киев]] из [[Винница|Винницы]] с целью проведения террористического акта: «чтобы подорвать доверие населения к власти», — у злоумышленников были с собой два автомата, [[РПГ-18|РПГ «Муха»]] и несколько гранат. «Морган должен был стрелять по людям, Вита — его прикрывать, Андрей должен был кинуть тротиловую шашку в толпу», — добавил в своём признании злоумышленник. Теракт [[1 мая]] участникам преступной группы пришлось отменить, не было подходящего момента, тогда участники группы решили обстрелять пост ГАИ, с целью завладения оружием милиционеров. [[3 мая]] группа приняла решение ограбить АЗС. После нападения сообщники попытались скрыться, прибывший на место наряд милиции начал их преследовать и после перестрелки задержал в одном из дворов<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|title=Затримані за вбивство працівників міліції та розбійний напад на АЗС планували вчинити в Києві теракт|lang=uk|website=МВС УКРАЇНИ|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20231007052925/https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|url-status=live}}</ref>.
На видео, распространённом пресс-службой [[Министерство внутренних дел Украины|МВД Украины]], приведены признательные показания одного из задержанных. По словам задержанного: [[1 мая]] он с сообщниками приехал в [[Киев]] из [[Винница|Винницы]] с целью проведения террористического акта: «чтобы подорвать доверие населения к власти», — у злоумышленников были с собой два автомата, [[РПГ-18|РПГ «Муха»]] и несколько гранат. «Морган должен был стрелять по людям, Вита — его прикрывать, Андрей должен был кинуть тротиловую шашку в толпу», — добавил в своём признании злоумышленник. Теракт [[1 мая]] участникам преступной группы пришлось отменить, не было подходящего момента, тогда участники группы решили обстрелять пост ГАИ, с целью завладения оружием милиционеров. [[3 мая]] группа приняла решение ограбить АЗС. После нападения сообщники попытались скрыться, прибывший на место наряд милиции начал их преследовать и после перестрелки задержал в одном из дворов<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|title=Затримані за вбивство працівників міліції та розбійний напад на АЗС планували вчинити в Києві теракт|lang=uk|website=МВС УКРАЇНИ|date=2015-05-04|access-date=2023-10-18|archive-date=2023-10-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20231007052925/https://www.youtube.com/watch?v=Wg0k4wLAeTg|url-status=live}}</ref>.

Версия от 17:02, 26 декабря 2023

Виктория Игоревна Заверуха
укр. Вікторія Ігорівна Заверуха
Прозвище Украинская Жанна д’Арк[1]
Витаминка
Дата рождения 9 июня 1996(1996-06-09) (28 лет)
Место рождения Винница, Украина
Род деятельности военнослужащая, политическая активистка, комбатантка
Принадлежность Айдар (2014 — 2015)
Азов (2015)[2]
Братство (c 2022)
Род войск Батальоны территориальной обороны
Годы службы 2014 — 2015
с 2022
Часть 24-й отдельный штурмовой батальон («Айдар»)
12-я бригада специального назначения «Азов»
Батальон Братство
Сражения/войны
Автограф Изображение автографа
Логотип Викисклада Медиафайлы на Викискладе

Викто́рия И́горевна Заверу́ха (наиболее известна как Ви́та Заверу́ха; укр. Вікто́рія І́горівна Заверу́ха, род. 9 июня 1996, Винница, Украина) — украинская неонацистская[3][4][5][6][7][8] активистка, экс-военнослужащая батальона «Айдар», участница российско-украинской войны на стороне ВСУ.

После публикации статьи в Elle France в 2014 году об украинских участницах войны в Донбассе привлекла к себе широкое внимание благодаря публикациям неонацистского контента в социальных сетях[9]. В 2015 году была арестована по обвинению в участии в преступной группе, совершившей нападение на АЗС в Киеве, в результате которого погибли двое правоохранителей, но позже была освобождена из-под следствия[⇨].

Биография

Родилась в Виннице. Отец — Игорь Ярославович, уроженец Львова. Мать — Ольга Михайловна, родом из села Медвежье Ушко Винницкой области. Семья проживала в Медвежьем Ушке, где Виктория окончила 7 классов. Из-за сложных отношений с одноклассниками перевелась в школу в Виннице. После окончания 9-го класса Виктория Заверуха поступила в винницкое училище сферы услуг, где получила специальность оператора компьютерного набора[2].

С самого начала Евромайдана присоединилась к протестам; участвовала в штурме Винницкой ОГА[10] и так называемой «народной люстрации» в Виннице[11]. В семнадцатилетнем возрасте присоединилась к националистическому батальону Айдар[9], который впоследствии обвинялся ОБСЕ и Amnesty International в нарушении законов ведения войны и военных преступлениях[12][13][7].

Находясь на лечении в Виннице после полученной контузии, 5 августа 2014 года в составе группы активистов ворвалась в интернет-салон «Скала», где срывала и сжигала флаги Российской империи и Победы[14][15].

Получила широкую известность после публикации 14 ноября 2014 года в французском журнале Elle репортажа о женщинах в вооружённом конфликте в Донбассе, в котором Виктория Заверуха была названа «украинской Жанной д’Арк»[1][8]. В интервью журналу Виктория назвала себя Светой, «секретаршей и волонтёром отряда самообороны», не показывая при этом своих ультраправых взглядов[16][17]. Публикация в журнале вызвала скандал в СМИ и Интернете после ответных сообщений американской пианистки родом из Киева Валентины Лисицы[18]. Лисица в своих сообщениях в Интернете обратила внимание на то, что Виктория Заверуха в своих публикациях в социальных сетях продемонстрировала открытую симпатию к радикальному национализму и поддержала уничтожение русскоязычных граждан Украины; на одной из опубликованных в Интернете фотографий Заверуха вскидывает руку в нацистском приветствии, на другой она запечатлена в военной форме, держащей в руках гранатомёт, на котором написано фломастером «Смерть православным», на третьей — на фоне здания Луганской ТЭС разворачивает красно-чёрный флаг, на четвёртой — позирует с оружием на фоне флага со свастикой[19][7]. Французские СМИ также обратили внимание на публикации Заверухой изображений с Адольфом Гитлером и антисемитских лозунгов, таких как «Украина без евреев»[8]. После вмешательства Валентины Лисицы редакция французского журнала Elle принесла извинения за публикацию репортажа о Виктории Заверухе и других женщинах, участвующих в боевых действиях в Донбассе[6][8].

В декабре 2014 года в составе группы неизвестных, представившихся бойцами батальона «Айдар», Заверуха ворвалась в офис компании по изготовлению домофонов, обвинила организацию в «работе на Россию» и «финансировании сепаратистов Донбасса». Словесная перепалка между Заверухой и сотрудником перешла в драку, однако в результате группа покинула помещение офиса компании[20][21].

Внешние видеофайлы
Фото Виктории Заверухи
Обстрел села. Вита Заверуха.

В 2015 году значительный общественный резонанс вызвало размещённое в интернете видео, на котором девушка, очень похожая на Викторию Заверуху, стреляет из ручного противотанкового гранатомёта в направлении села с позиций украинских войск в Широкино Донецкой области, причём её выстрел, вероятно, не направлен на какую-либо определённую военную цель. Международное гуманитарное право запрещает неизбирательные обстрелы и бессмысленные разрушения. Такие действия, при определённых условиях, следует рассматривать как военное преступление. На видео также видны взрывы вдалеке, что говорит о проходящем во время съемки бое. Нельзя исключить, что выстрел был направлен на военную цель. Видео было широко использовано в российской пропаганде для распространения негативной информации об украинских добровольческих батальонах[22].

Дело Виты Заверухи

«Дело Заверухи», известное также как «дело винницких террористов» — уголовное дело против пяти военнослужащих украинских батальонов территориальной обороны, начатое в 2015 году[23][24].

В ночь с 3 на 4 мая 2015 года в Деснянском районе Киева было совершено нападение на АЗС[25]. Сотрудник получил ранение в руку, из кассы нападавшие в масках похитили около 800 гривен[26]. Той же ночью при попытке задержания предполагаемых участников преступной группы в результате перестрелки погибли двое сотрудников милиции и трое получили ранения[27]. Оба погибших милиционера ранее состояли в спецподразделении «Беркут»[28][29].

В течение мая были установлены пятеро подозреваемых: Андрей Романюк, Евгений Кошелюк, Вита Заверуха, Николай Мнишенко[30][31] (Монишенко[32][33]) и Данила Сытников[24]; шестой участник группы, Вадим Пинус, был убит во время перестрелки[34]. Возраст подозреваемых на момент ареста составлял от 17 до 23 лет, все они служили в добровольческих батальонах Украины[35].

На видео, распространённом пресс-службой МВД Украины, приведены признательные показания одного из задержанных. По словам задержанного: 1 мая он с сообщниками приехал в Киев из Винницы с целью проведения террористического акта: «чтобы подорвать доверие населения к власти», — у злоумышленников были с собой два автомата, РПГ «Муха» и несколько гранат. «Морган должен был стрелять по людям, Вита — его прикрывать, Андрей должен был кинуть тротиловую шашку в толпу», — добавил в своём признании злоумышленник. Теракт 1 мая участникам преступной группы пришлось отменить, не было подходящего момента, тогда участники группы решили обстрелять пост ГАИ, с целью завладения оружием милиционеров. 3 мая группа приняла решение ограбить АЗС. После нападения сообщники попытались скрыться, прибывший на место наряд милиции начал их преследовать и после перестрелки задержал в одном из дворов[36].

По данным интернет-издания «Левый берег», Виктория Заверуха была арестована 6 мая, с возможностью выхода на свободу под залог в 3,5 миллиона гривен[37][38]. Согласно данным украинской прокуратуры, девушка имела тесные связи с тремя подозреваемыми в убийстве правоохранителей и участвовала с ними в организации обстрела поста ГАИ в Быковне 2 мая 2015 года. Действия обвиняемой квалифицированы по статьям 348 (посягательство на жизнь сотрудников правоохранительных органов) и 27 (соучастие в преступлении) Уголовного кодекса Украины[39][40].

8 мая стало известно, что к Заверухе не допускают адвоката Виктора Смалия[41]. Депутаты Антон Геращенко и Игорь Мосийчук заявили, что «взяли данное дело на свой контроль»[42]. В тот же день Виктория сообщила, что против неё применяют насилие, фальсифицируют доказательства и заставляют подписывать протоколы, с которыми она не согласна[43]. Через несколько дней Заверуха объявила о голодовке, требуя прекратить фабриковать дело и допустить к ней адвоката Виктора Смалия[44].

26 июня ряд украинских СМИ со ссылкой на общественного деятеля Ирму Крат и адвоката Виктора Смалия сообщили, что Виктория Заверуха пыталась перегрызть себе вены в знак протеста[45][46]. На следующий день, после приговора о продлении ареста, потеряла сознание в зале суда и была госпитализирована[47].

19 августа Генеральная прокуратура Украины направила в Днепровский районный суд Киева обвинительный акт об уголовном производстве в отношении Виктории Заверухи и других подозреваемых по делу о расстреле милиционеров[48].

С 22 сентября 2015 года по просьбе родственников мужа Заверухи на стороне защиты в деле выступала Татьяна Монтян[49]. 19 января 2016 года киевский аппеляционный суд продлил арест Заверухи. В тот же день адвокат Татьяна Монтян заявила, что в отношении её подзащитной у суда нет никаких фактических данных о её причастности к какому-либо преступлению, а сама Заверуха в день произошедшего была в селе Медвежье Ушко в 400 километрах от Киева[50].

На судебном заседании 11 мая 2016 года Виктория Заверуха потеряла сознание после того, как перерезала себе вены лезвием[51][52].

2 августа условия содержания Заверухи в следственном изоляторе проверяла депутат Верховной рады Надежда Савченко. Савченко осматривала камеру пребывания Виктории Заверухи, когда саму подозреваемую заранее из камеры вывели[53].

Продление судом сроков содержания под стражей сопровождалось масштабными акциями активистов в поддержку Заверухи и других подозреваемых. Украинской прессой широко освещались события противостояния сторонников Заверухи и полицейского спецназа под зданием суда в период рассмотрения дела[54][55]. 23 ноября 2016 года в ходе рассмотрения судом вопроса об избрании обвиняемой Заверухе меры пресечения депутат из фракции «Народный фронт» Юрий Тимошенко приковал себя наручниками к Виктории и заявил, что «уйдет из зала суда только с ней – либо на свободу, либо в СИЗО»[56]. В тот же день Заверухе и ещё двоим подозреваемым продлили арест на 2 месяца[57]. Вскоре после заседания суда Заверуха была госпитализирована под присмотром народных депутатов, пообещавших провести переговоры с генеральным прокурором Юрием Луценко относительно пересмотра дела Заверухи[58].

24 января 2017 года Заверуха вышла на свободу из Лукьяновского СИЗО под залог в 1,6 миллионов гривен, который внёс бизнесмен Алексей Тамразов[укр.][59][60], ранее внёсший 5 миллионов гривен залога за подозреваемого в убийстве писателя Олеся Бузины[61] и часто помогающий ВСУ[62]. Позже её освободили из-под следствия. По информации винницкого новостного портала, уголовное дело «развалилось»[63], однако двоих арестованных по делу отпустили на поруки только в начале 2019 года[64][65][66].

После освобождения

В январе 2017 года Заверуха и её муж были избиты членами неонацистской группировки C14, к которой они сами принадлежали[9][67][68].

После выхода на свободу под залог, Заверуха в компании 50 националистов участвовала в штурме популярного киевского ресторана[3].

Сообщалось, что после освобождения из-под стражи Заверуха была причастна к анти-ЛГБТ движению[69]; в частности заявлялось, что Заверуха и её муж участвовали в нападении на трансгендерных людей в Киеве 9 июля 2017 года[9][70].

В отчёте Госдепартамента США по правам человека, вышедшим в 2020 году говорилось, что Заверуха и другие активисты насильственной радикальной группы «Неизвестный патриот» были среди подозреваемых в нападении на двух мужчин — участников митинга за права женщин 8 марта[71].

8 июля 2021 года участвовала в контрдемонстрациях против экоактивистов, выступающих за сохранение озера Вырлица; группировка людей под руководством Заверухи окружала протестующих и рвала их плакаты[72].

С 2022 года в составе батальона Братство отражает вторжение России в Украину и приобрела известность за выживание[какое?] в ближнем бою с российскими солдатами[73][74].

Личная жизнь

  • Первый муж — Игорь (Олесь) Павлов[75] (Черняк или Невидоменко)[2][76], обвиняемый в обстреле поста ГАИ в Быковне[77].
  • Второй муж — Евгений Строкань, руководитель националистической организации «Неизвестный патриот»[78][79][80].
  • Третий муж — Алексей Середюк, командир батальона Братство[73][81].

См. также

Примечания

  1. 1 2 Siohan, 2014, с. 150—161.
  2. 1 2 3 Дарина Уманська. Батьки Віти Заверухи: Вона нічого не знала, що там в Києві трапилось (укр.). www.depo.ua (9 июня 2015). Дата обращения: 25 октября 2023. Архивировано 28 августа 2017 года.
  3. 1 2 Joshua Cohen (2021-10-28). "Ukraine's ultra-right militias are challenging the government to a showdown". Washington Post (англ.). 0190-8286. Архивировано 18 февраля 2018. Дата обращения: 9 октября 2023. Indeed, the brazen willingness of Vita Zaverukha – a renowned neo-Nazi out on bail and under house arrest after killing two police officers — to post pictures of herself after storming a popular Kiev restaurant with 50 other nationalists demonstrates the far right's confidence in their immunity from government prosecution.
  4. Oles Petik, Denys Gorbach. The rise of Azov (англ.). openDemocracy (15 февраля 2016). — «One such proponent is Vita Zaverukha, a neo-Nazi who served in the Aidar volunteer battalion.» Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 1 апреля 2022 года.
  5. César Alexandre da Silva Aprile. A REACIONARIZAÇÃO DO ESTADO UCRANIANO (порт.) // Revista Ibero- Americana de Humanidades, Ciências e Educação. — 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  6. 1 2 Oups, ELLE publie la photo d'une jeune néo-nazie en pleine page (фр.). L'Express (30 декабря 2014). Дата обращения: 9 октября 2023. Архивировано 13 декабря 2022 года.
  7. 1 2 3 Le magazine "Elle" s'excuse après la publication d'une interview d’une néo-nazie ukrainienne (фр.). Les Inrocks (2 января 2015). Дата обращения: 9 октября 2023. Архивировано 2 декабря 2022 года.
  8. 1 2 3 4 Les excuses de ELLE pour son interview d'une néo-nazie ukrainienne (фр.). Le HuffPost (31 декабря 2014). Дата обращения: 5 сентября 2022. Архивировано 4 сентября 2022 года.
  9. 1 2 3 4 Jessica Trisko Darden, Alexis Henshaw, Ora Szekely. Insurgent Women: Female Combatants in Civil Wars. — Georgetown University Press, 2019. — 113 с. — ISBN 978-1-62616-666-0.
  10. Оксана Поліщук. Віта Заверуха: “Мені байдуже, коли мене називають "бандерівкою" (укр.). vn.20minut.ua (12 августа 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 1 июня 2023 года.
  11. Ольга Зайцева. Зигующая ув'язнена. Чим прославилася Віта Заверуха (укр.). DSnews.ua (25 января 2017). Дата обращения: 26 декабря 2023.
  12. Ukraina: Skuggan från andra världskriget – den nya lagen förbjuder kritik mot OUN och UPA (швед.). AmnestyPress (7 июня 2015). Дата обращения: 30 октября 2023. Архивировано 31 октября 2023 года.
  13. Comment le magazine ELLE a été berné par une néo-nazi ukrainienne (фр.). RFI (1 января 2015). Дата обращения: 24 октября 2023. Архивировано 15 июля 2023 года.
  14. Володимир Філатов. Боєць «Айдару» Віта Заверуха влаштувала похід на вінницький інтернет-салон «Скала» (укр.). vn.20minut.ua (5 августа 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  15. Віта Заверуха про події в інтернет салоні "Скала" (укр.). 20 хвилин — Новини Вінниці (5 августа 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  16. LA VÉRIF - L'épouse d'un combattant Azov ayant témoigné à la télévision est-elle néonazie? (фр.). BFMTV. Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  17. Ukraine : Quand Elle tresse les louanges d'une combattante néonazie (фр.). Ojim.fr (5 января 2015). Дата обращения: 28 ноября 2023. Архивировано 21 сентября 2023 года.
  18. Mackey, Robert (2015-04-09). "Toronto Orchestra Drops Pianist Over Tweets About Ukraine". The New York Times (англ.). Архивировано 22 ноября 2022. Дата обращения: 2 декабря 2022.
  19. Will Stewart. Teenage girl soldier hailed as Ukraine's 'Joan of Arc' by Elle magazine is revealed as neo-Nazi and is arrested over cop killing (англ.). Mail Online (8 мая 2015). Дата обращения: 2 декабря 2022. Архивировано 22 ноября 2022 года.
  20. Віта Заверуха з активістами у масках розбирались з російською фірмою ч.1 (укр.). 20 хвилин — Новини Вінниці (25 декабря 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  21. Віта Заверуха з активістами розбирались з російською фірмою ч.2 (укр.). 20 хвилин — Новини Вінниці (25 декабря 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  22. Nesterenko, N., Smirnov, V., Trofimova, M., Shcherbachenko, V. Observance of Human Rights and International Humanitarian Law in the Village of Shyrokyne (Donetsk Region) during the Armed Conflict in the Donbas: Monitoring Report (англ.). — Киев: Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives, 2020. — P. 60. — 124 p. — ISBN 978-617-7890-17-0. Архивировано 4 июля 2022 года.
  23. A. Alekseyev. The Right to a Fair Trial in Ukraine (англ.) // International Society for Human Rights. — Франкфурт-на-Майне, 2021. — February. — P. 151.
  24. 1 2 "Двох фігурантів «справи Віти Заверухи» суд залишив під вартою". Радіо Свобода (укр.). 2018-02-06. Архивировано 14 декабря 2022. Дата обращения: 28 ноября 2023.
  25. Затримано трьох підозрюваних у вбивстві міліціонерів у Києві - Аваков (укр.). LB.ua (4 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  26. У Києві при затриман��і загинули два міліціонери, трьох поранено (укр.). Українська правда (4 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  27. "МВС: одного з тих, хто стріляв у міліціонерів у Києві, застрелили, трьох затримали". Радіо Свобода (укр.). 2015-05-04. Архивировано 29 октября 2023. Дата обращения: 18 октября 2023.
  28. Активист рассказал, что за ограблением АЗС в Киеве кроется убийство добровольцами экс-беркутовцев. nv.ua. Дата обращения: 26 декабря 2023.
  29. Задержанная за убийство экс-беркутовцев Вита Заверуха показала вскрытые вены. Диалог.UA. Дата обращения: 26 декабря 2023.
  30. Марія Лєхова. Опубліковано текст підозри до "спільника" Віти Завірухи (укр.). vn.20minut.ua (10 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
  31. Ірина Романова. Підозрюваного у пограбуванні АЗС юнака залишили у СІЗО (укр.). podrobnosti.ua (19 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
  32. Стали відомі особи добровольців АТО, затриманих за вбивство міліціонерів (укр.). LB.ua (6 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
  33. Затримана за вбивство міліціонерів Заверуха - неонацистка (укр.). texty.org.ua (11 мая 2015). Дата обращения: 26 декабря 2023.
  34. Убитый налетчик имел награды за участие в АТО. vesti.ua (6 мая 2015). Дата обращения: 28 ноября 2023. Архивировано 22 марта 2022 года.
  35. До вбивства міліціонерів у Києві причетні бійці добровольчих батальйонів (укр.). 24 Канал (6 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 11 декабря 2022 года.
  36. Затримані за вбивство працівників міліції та розбійний напад на АЗС планували вчинити в Києві теракт (укр.). МВС УКРАЇНИ (4 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 7 октября 2023 года.
  37. Суд заарештував спільницю підозрюваних у розстрілі міліціонерів. LB.ua (6 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  38. Наталія Гончарук. Заверуху дійсно заарештували. Київський суд визначив заставу в понад 3,5 мільйона (укр.). vn.20minut.ua (7 мая 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  39. Заарештували спільницю злочинців, які розстріляли міліціонерів у Києві (укр.). Українська правда (6 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  40. "Прокуратура: заарештували спільницю підозрюваних у розстрілі міліціонерів у Києві". Радіо Свобода (укр.). 2015-05-06. Архивировано 29 октября 2023. Дата обращения: 18 октября 2023.
  41. Геращенко і Мосійчук поштовхалися у Раді (укр.). LB.ua (8 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  42. Геращенко і Мосійчук взяли на контроль справу про вбивство міліціонерів. LB.ua (8 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  43. Спільниця підозрюваних у розстрілі міліціонерів заявила про побої (укр.). LB.ua (8 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 14 февраля 2022 года.
  44. Віта Заверуха оголосила голодування (укр.). vn.20minut.ua (14 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  45. "Вінницька месниця" намагалася перегризти собі вени (укр.). www.depo.ua (26 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  46. Марія Лєхова. Віта Заверуха перегризла собі вени? (укр.). vn.20minut.ua (26 мая 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  47. Ольга Бобрусь. Після вироку суду Віта Заверуха знепритомніла (укр.). vn.20minut.ua (29 июня 2014). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  48. ГПУ передала до суду справу підозрюваних у розстрілі міліціонерів у Києві. LB.ua (20 августа 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  49. Наталія Гончарук. Антимайданівка Монтян пояснила, чому вона стала адвокатом радикалки Заверухи (укр.). vn.20minut.ua (30 сентября 2015). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  50. Суд залишив під вартою Віту Заверуху і ще двох підозрюваних у нападі на АЗС (укр.). LB.ua (19 января 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  51. Віта Заверуха порізала собі вени на суді (укр.). LB.ua (11 мая 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 14 декабря 2022 года.
  52. Обвинувачена у вбивстві міліціонерів Віта Заверуха порізала в суді вени (укр.). Gazeta.ua (11 мая 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  53. Марьяна Полищук. После скандальной пресс-конференции Савченко отправилась в Лукьяновское СИЗО. KP.UA (2 августа 2016). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  54. Під Апеляційним судом Києва сталися сутички, є затримані (укр.). ТСН.ua (1 октября 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  55. Під Апеляційним судом Києва відбулися сутички, є затримані (укр.). LB.ua (1 октября 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  56. Депутат прикував себе наручниками до націоналістки Заверухи у суді (укр.). ТСН.ua (23 ноября 2016). Дата обращения: 13 ноября 2023. Архивировано 13 ноября 2023 года.
  57. "Апеляційний суд залишив Заверуху, Романюка та Кошелюка під арештом". Радіо Свобода (укр.). 2016-11-23. Архивировано 20 декабря 2022. Дата обращения: 18 октября 2023.
  58. Из суда в больницу: депутаты попросят Луценко пересмотреть дело Заверухи. Oboz-Incident (23 ноября 2016). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 12 декабря 2022 года.
  59. "За Віту Заверуху внесли заставу в 1,6 мільйона гривень, її звільнили з СІЗО – активісти". Радіо Свобода (укр.). 2017-01-24. Архивировано 14 декабря 2022. Дата обращения: 9 октября 2023.
  60. Віта Заверуха вийшла під заставу. LB.ua (24 января 2017). Дата обращения: 18 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  61. Віту Завірюху відпустили із СІЗО (укр.). ТСН (24 января 2017). Дата обращения: 26 октября 2023. Архивировано 26 октября 2023 года.
  62. “Вінницька месниця” Віта Заверуха воює під Києвом (укр.). 33 Канал (30 марта 2022). Дата обращения: 13 ноября 2023. Архивировано 12 декабря 2022 года.
  63. Наталія Гончарук. Вінницька «месниця» Вітамінка воює в теробороні під Києвом. Знайшли відео Віти Заверухи (укр.). vn.20minut.ua (30 марта 2022). Дата обращения: 13 ноября 2023.
  64. Катерина Петренко. Майданівця і добровольця Романюка випустили на поруки після 4 років арешту: зворушливе відео (укр.). 24 Канал (27 февраля 2019). Дата обращения: 27 ноября 2023. Архивировано 24 марта 2022 года.
  65. Два фігуранта справи про вбивство міліціонерів у Києві вийшли на волю після майже чотирьох років у СІЗО. LB.ua (26 февраля 2019). Дата обращения: 27 ноября 2023. Архивировано 9 мая 2023 года.
  66. Убивство двох міліціонерів у Києві. Підозрюваних майданівців відпустили з-під варти на поруки нардепів (укр.). gordon.ua (28 февраля 2019). Дата обращения: 27 ноября 2023. Архивировано 2 апреля 2019 года.
  67. Віта Заверуха та її хлопець звинуватили націоналістів у кривавому побитті (укр.). ТСН.ua (12 февраля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 23 марта 2023 года.
  68. Заверуху побили у Києві: підозрювана у вбивстві міліціонерів звинувачує націоналістів (укр.). 24 Канал (13 февраля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  69. Calls To "Fight" LGBT People By Ukrainian Cleric Emblematic Of Church's Proximity To Far Right (брит. англ.). bellingcat (21 июня 2019). Дата обращения: 5 сентября 2022. Архивировано 5 сентября 2022 года.
  70. Нападение на трансгендеров в Киеве: жертвы узнали двух лиц с криминальным шлейфом. Oboz-Incident (13 июля 2017). Дата обращения: 14 ноября 2023. Архивировано 3 декабря 2022 года.
  71. Human Rights Reports (англ.) // U. S. Department of State. — 2020. Архивировано 21 марта 2023 года.
  72. А. Москвичева, Т. Печончик, Л. Янкина. Положение правозащитников и гражданских активистов в Украине в 2021 году: Мониторингово-аналитический отчет (укр.). — Киев: Центр прав человека ZMINA, 2021. — С. 118. — 172 с. — ISBN 978-966-2403-23-7. Архивировано 14 ноября 2022 года.
  73. 1 2 Carlotta Gall (2022-11-21). "On the River at Night, Ambushing Russians". The New York Times (англ.). 0362-4331. Архивировано 27 октября 2023. Дата обращения: 31 октября 2023.
  74. La guerra del batallón Bratstvo (исп.). SLAVYANGRAD.es (17 декабря 2022). Дата обращения: 5 декабря 2023. Архивировано 5 декабря 2023 года.
  75. Соломенский районный суд города Киева; Единый уникальный номер дела: 760/13070/16-ц на гражданское дело (исковое производство); Номер производства: 2/760/1247/17; Дата регистрации: 25.07.2016; Стороны по делу истец: Заверуха Виктория Игоревна, ответчик: Павлов Игорь Олегович, представитель истца Биловчук Дмитрий Иванович; Суть спора: о расторжении брака; Стадия рассмотрения (Дата): 20.03.2017; Стадия рассмотрения (Название): Рассмотрено:. Решение вступило в законную силу 31.03.2017
  76. Підозрювана у вбивстві правоохоронців Заверуха заявила про побиття з боку «С14» (укр.). hromadske.ua (12 февраля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  77. Серед нападників на секс-лекторій у Києві упізнали хлопця Віти Завірухи, якого судили за розстріл ДАЇвців (укр.). ТСН.ua (13 июля 2017). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 29 октября 2023 года.
  78. ULTRA-RIGHT CONFRONTATION AND VIOLENCE IN UKRAINE (англ.) // Rosa Luxemburg Stiftung. — 2019. — P. 29. Архивировано 26 октября 2023 года.
  79. Від стрілянини, штурмів та розгону прайдів до політичної партії. Що відомо про «Традицію і порядок»? (укр.). hromadske.ua (19 января 2022). Дата обращения: 19 октября 2023. Архивировано 14 января 2023 года.
  80. Samuil Proskuryakov. Far Right Radicals In the Ministry of Veterans Public Council: Who They Are And What They’ve Done (англ.). Zaborona (23 марта 2021). Дата обращения: 21 ноября 2023. Архивировано 2 апреля 2023 года.
  81. Марія Катаєва. Фотографії як відповідь сьогоденню: у столичному музеї Шевченка триває виставка «Рефлексія» (укр.). Вечірній Київ (18 марта 2023). — «На одній зі світлин — Олексій Середюк та Віта Заверуха, які пішли разом на фронт та вже одружилися. Всі фотографії зняті на плівку. За рік Андрій вибрав вже понад 1000 негативів для альбомів.» Дата обращения: 13 ноября 2023. Архивировано 13 ноября 2023 года.

Библиография

  • Stéphane Siohan. Une guerre si particulière (фр.) // ELLE France : журнал. — 2014. — 14 novembre. — P. 150—161. — ISSN 0013-6298.