Радій-226: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Радий-226»
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Ізотоп
{{Нуклід}}'''Ра́дій-226''' ({{Lang-en|radium-226}}) - [[Радіоактивність|радіоактивний]] [[нуклід]] [[Хімічний елемент|хімічного елемента]] [[Радій|радію]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 88 і [[Масове число|масовим числом]] 226. Про відкриття нового радіоактивного елемента «радію» в [[Уранініт|урановій смолці]] (пізніше з'ясувалося, що це був саме радій-226) повідомили 26 грудня 1898 року [[П'єр Кюрі|П. Кюрі]] і [[Марія Склодовська-Кюрі|М. Склодовська-Кюрі]] спільно з [[Гюстав Бемон|Г. Бемоном]]<ref name="ХЭ">{{Книга
|background = #7F7
|text_color =
|isotope_name =
|image = Radium-226.svg
|image_caption =
|alternate_names =
|mass_number = 226
|symbol = Ra
|num_neutrons = 138
|num_protons = 88
|mass = 226,0254098(25)<ref name="AME2003">{{Довідник:AME2003}}</ref>
|excess_energy =
|abundance =
|halflife = 1600 ± 7 років<ref name="Nubase2016">{{статья
|автор={{nobr|Audi G.}}, {{nobr|Kondev F. G.}}, {{nobr|Wang M.}}, {{nobr|Huang W. J.}}, {{nobr|Naimi S.}}
|заглавие=The Nubase2016 evaluation of nuclear properties
|ссылка=https://www-nds.iaea.org/amdc/ame2016/NUBASE2016.pdf
|издание=[[Chinese Physics C]]
|год=2017
|том=
|выпуск=3
|страницы=030001-1—030001-138
|язык=en
|doi=10.1088/1674-1137/41/3/030001
|bibcode=2017ChPhC..41c0001A
|ref={{{ref|Audi et al.}}}
}}</ref>
|decay_symbol =
|decay_mass = 23&nbsp;669,1(23)<ref name="AME2003"/>
|decay_product =
|parent =
|spin =
|decay_mode1 =
|decay_energy1 =
|decay_mode2 =
|decay_energy2 =
|decay_mode3 =
|decay_energy3 =
|decay_mode4 =
|decay_energy4 =
}}
'''Ра́дій-226''' ({{Lang-en|radium-226}}) - [[Радіоактивність|радіоактивний]] [[нуклід]] [[Хімічний елемент|хімічного елемента]] [[Радій|радію]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 88 і [[Масове число|масовим числом]] 226. Про відкриття нового радіоактивного елемента «радію» в [[Уранініт|урановій смолці]] (пізніше з'ясувалося, що це був саме радій-226) повідомили 26 грудня 1898 року [[П'єр Кюрі|П. Кюрі]] і [[Марія Склодовська-Кюрі|М. Склодовська-Кюрі]] спільно з [[Гюстав Бемон|Г. Бемоном]]<ref name="ХЭ">{{Книга
|автор =
|автор =
|частина =
|частина =
Рядок 66: Рядок 108:


== Отримання ==
== Отримання ==
Радій-226 у вигляді його солей виділяють як побічний продукт переробки [[Уранові руди|уранових руд]] із використанням методів [[осадження]], дробової кристалізації та [[Іонний обмін|йонного обміну]]. Металевий радій-226 отримують [[Електроліз|електролізом]] розчину хлориду радію-226 на [[Ртуть|ртутному]] катоді, а також відновленням його [[Оксиди|оксиду]] металевим [[Алюміній|алюмінієм]] під час нагрівання у [[Вакуум|вакуумі]]<ref name="ХЭ">{{Книга
Радій-226 у вигляді його солей виділяють як побічний продукт переробки [[Уранові руди|уранових руд]] із використанням методів [[осадження]], дробової кристалізації та [[Іонний обмін|йонного обміну]]. Металевий радій-226 отримують [[Електроліз|електролізом]] розчину хлориду радію-226 на [[Ртуть|ртутному]] катоді, а також відновленням його [[Оксиди|оксиду]] металевим [[Алюміній|алюмінієм]] під час нагрівання у [[Вакуум|вакуумі]]<ref name="ХЭ">
|автор =
|частина =
|заголовок = Химическая энциклопедия: в 5 т.
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний = Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.)
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Большая Российская энциклопедия
|рік = 1995
|том = 4
|сторінки = 153—154
|сторінок = 639
|серія =
|ISBN = 5-85270-092-4
|тираж = 20000
}}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="true" data-wikidata-property-id="P1343">Химическая энциклопедия: в 5 т.&#x20;&#x2F;&#x20;Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.).&nbsp;— <abbr title="Москва">М.</abbr>: Большая Российская энциклопедия, 1995.&nbsp;— Т.&nbsp;4.&nbsp;— С.&nbsp;153—154.&nbsp;— 639&nbsp;с.&nbsp;— <span class="nowrap">20 000 экз.</span>&nbsp;— ISBN 5-85270-092-4.</span></ref>.


== Застосування ==
== Застосування ==


* У геохімії радій-226 (і [[радій-228]]) використовують як індикатори змішування та циркуляції вод океанів<ref name="ХЭ">{{Книга
* У геохімії радій-226 (і [[радій-228]]) використовують як індикатори змішування та циркуляції вод океанів<ref name="ХЭ">
|автор =
|частина =
|заголовок = Химическая энциклопедия: в 5 т.
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний = Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.)
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Большая Российская энциклопедия
|рік = 1995
|том = 4
|сторінки = 153—154
|сторінок = 639
|серія =
|ISBN = 5-85270-092-4
|тираж = 20000
}}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="true" data-wikidata-property-id="P1343">Химическая энциклопедия: в 5 т.&#x20;&#x2F;&#x20;Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.).&nbsp;— <abbr title="Москва">М.</abbr>: Большая Российская энциклопедия, 1995.&nbsp;— Т.&nbsp;4.&nbsp;— С.&nbsp;153—154.&nbsp;— 639&nbsp;с.&nbsp;— <span class="nowrap">20 000 экз.</span>&nbsp;— ISBN 5-85270-092-4.</span></ref>.
* Радій-226 застосовують як джерело [[Альфа-частинка|альфа-частинок]] у радій-бериллієвих [[Джерело нейтронів|джерелах нейтронів]].
* Радій-226 застосовують як джерело [[Альфа-частинка|альфа-частинок]] у радій-бериллієвих [[Джерело нейтронів|джерелах нейтронів]].
* У медицині радій-226 використовують як джерело радону (для [[Радонові ванни|радонових ванн]]), а також раніше використовували (зараз не використовують через дуже високу [[Радіотоксини|радіотоксичність]]) у деяких видах [[Променева терапія|радіотерапії]], наприклад у {{Нп|Брахітерапія|брахітерапії|en|Brachytherapy}} .
* У медицині радій-226 використовують як джерело радону (для [[Радонові ванни|радонових ванн]]), а також раніше використовували (зараз не використовують через дуже високу [[Радіотоксини|радіотоксичність]]) у деяких видах [[Променева терапія|радіотерапії]], наприклад у {{Нп|Брахітерапія|брахітерапії|en|Brachytherapy}} .
Рядок 110: Рядок 118:


== Див. також ==
== Див. також ==

* [[Радій]]
* [[Радій]]
* [[Ізотопи радію]]
* [[Ізотопи радію]]

Версія за 17:18, 11 лютого 2024

Радій-226

Загальні відомості
Назва, символ Радій-226,226Ra
Нейтронів 138
Протонів 88
Властивості ізотопу
Період напіврозпаду 1600 ± 7 років[1]
Атомна маса 226,0254098(25)[2] а.о.м

Ра́дій-226 (англ. radium-226) - радіоактивний нуклід хімічного елемента радію з атомним номером 88 і масовим числом 226. Про відкриття нового радіоактивного елемента «радію» в урановій смолці (пізніше з'ясувалося, що це був саме радій-226) повідомили 26 грудня 1898 року П. Кюрі і М. Склодовська-Кюрі спільно з Г. Бемоном[3][4].

Належить до радіоактивного сімейства урану-238 (так званий ряд урану-радію).

Активність одного грама цього нукліду становить приблизно 36,577 ГБк. Значення позасистемної одиниці вимірювання активності кюрі (3,7 × 1010 Бк) спочатку було визначено як радіоактивність еманації радію (тобто радону-222), що перебуває в радіоактивній рівновазі з 1 г 226Ra[5].

Утворення та розпад

Радій-226 безпосередньо утворюється в результаті α-розпаду нукліду 230Th (період напіврозпаду становить 75 380(30)[1] років):

Крім того, радій-226 утворюється під час β-розпаду нукліду 226 Fr (період напіврозпаду 49(1) с, енергія розпаду 3700(100) кеВ) та здійснення ε-захоплення нуклідом 226Ac (енергія розпаду 1113(5) кеВ):

Радій-226 зазнає α-розпаду, в результаті розпаду утворюється нуклід 222Rn, також відомий як радіоактивний газ радон або еманація радію (виділяється енергія 4870,62(25) кеВ):

енергія випромінюваних α-частинок 4784,3 кеВ (у 94,45 % випадків) та 4601 кеВ (у 5,55 % випадків), при цьому частина енергії виділяється у вигляді γ-кванта (у 3,59% випадків відбувається випромінювання γ-кванта з енергією 186,21 кеВ)[6].

Зі вкрай низькою ймовірністю (2,6(6) × 10−9 %) радій-226 зазнає кластерного розпаду з вильотом ядра вуглецю-14 та утворенням ядра свинцю-212:

Отримання

Радій-226 у вигляді його солей виділяють як побічний продукт переробки уранових руд із використанням методів осадження, дробової кристалізації та йонного обміну. Металевий радій-226 отримують електролізом розчину хлориду радію-226 на ртутному катоді, а також відновленням його оксиду металевим алюмінієм під час нагрівання у вакуумі[3].

Застосування

Див. також

Примітки

  1. а б Audi G., Kondev F. G., Wang M., Huang W. J., Naimi S.. The Nubase2016 evaluation of nuclear properties : [англ.] // Chinese Physics C. — 2017. — Vol. 41, no. 3. — С. 030001-1—030001-138. — Bibcode2017ChPhC..41c0001A. — DOI:10.1088/1674-1137/41/3/030001.
  2. Audi G., Wapstra A. H., Thibault C. The AME2003 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references. // Nuclear Physics A. — 2003. — Vol. 729. — P. 337—676. — Bibcode:2003NuPhA.729..337A. — DOI:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003.(англ.)
  3. а б в Химическая энциклопедия: в 5 т / Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.). — М. : Большая Российская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — С. 153—154. — 20000 прим. — ISBN 5-85270-092-4.
  4. Вдовенко В. М., Дубасов Ю. В. Аналитическая химия радия. — Л. : Наука, 1973. — С. 8. — (Аналитическая химия элементов) — 2100 прим.
  5. Мухин К. Н. Ч. I. Свойства нуклонов, ядер и радиоактивных излучений // Экспериментальная ядерная физика. Кн. 1. Физика атомного ядра. — 5-е изд. — М. : Энергоатомиздат, 1993. — С. 173—174. — 1200 прим. — ISBN 5-283-04080-1.
  6. Властивості 226Ra на сайті IAEA (International Atomic Energy Agency)[недоступне посилання з Июнь 2019]