Радій-226: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створено шляхом перекладу сторінки «Радий-226» |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Ізотоп |
|||
⚫ | |||
|background = #7F7 |
|||
|text_color = |
|||
|isotope_name = |
|||
|image = Radium-226.svg |
|||
|image_caption = |
|||
|alternate_names = |
|||
|mass_number = 226 |
|||
|symbol = Ra |
|||
|num_neutrons = 138 |
|||
|num_protons = 88 |
|||
|mass = 226,0254098(25)<ref name="AME2003">{{Довідник:AME2003}}</ref> |
|||
|excess_energy = |
|||
|abundance = |
|||
|halflife = 1600 ± 7 років<ref name="Nubase2016">{{статья |
|||
|автор={{nobr|Audi G.}}, {{nobr|Kondev F. G.}}, {{nobr|Wang M.}}, {{nobr|Huang W. J.}}, {{nobr|Naimi S.}} |
|||
|заглавие=The Nubase2016 evaluation of nuclear properties |
|||
|ссылка=https://www-nds.iaea.org/amdc/ame2016/NUBASE2016.pdf |
|||
|издание=[[Chinese Physics C]] |
|||
|год=2017 |
|||
⚫ | |||
|выпуск=3 |
|||
|страницы=030001-1—030001-138 |
|||
|язык=en |
|||
|doi=10.1088/1674-1137/41/3/030001 |
|||
|bibcode=2017ChPhC..41c0001A |
|||
|ref={{{ref|Audi et al.}}} |
|||
}}</ref> |
|||
|decay_symbol = |
|||
|decay_mass = 23 669,1(23)<ref name="AME2003"/> |
|||
|decay_product = |
|||
|parent = |
|||
|spin = |
|||
|decay_mode1 = |
|||
|decay_energy1 = |
|||
|decay_mode2 = |
|||
|decay_energy2 = |
|||
|decay_mode3 = |
|||
|decay_energy3 = |
|||
|decay_mode4 = |
|||
|decay_energy4 = |
|||
}} |
|||
⚫ | '''Ра́дій-226''' ({{Lang-en|radium-226}}) - [[Радіоактивність|радіоактивний]] [[нуклід]] [[Хімічний елемент|хімічного елемента]] [[Радій|радію]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 88 і [[Масове число|масовим числом]] 226. Про відкриття нового радіоактивного елемента «радію» в [[Уранініт|урановій смолці]] (пізніше з'ясувалося, що це був саме радій-226) повідомили 26 грудня 1898 року [[П'єр Кюрі|П. Кюрі]] і [[Марія Склодовська-Кюрі|М. Склодовська-Кюрі]] спільно з [[Гюстав Бемон|Г. Бемоном]]<ref name="ХЭ">{{Книга |
||
|автор = |
|автор = |
||
|частина = |
|частина = |
||
Рядок 66: | Рядок 108: | ||
== Отримання == |
== Отримання == |
||
Радій-226 у вигляді його солей виділяють як побічний продукт переробки [[Уранові руди|уранових руд]] із використанням методів [[осадження]], дробової кристалізації та [[Іонний обмін|йонного обміну]]. Металевий радій-226 отримують [[Електроліз|електролізом]] розчину хлориду радію-226 на [[Ртуть|ртутному]] катоді, а також відновленням його [[Оксиди|оксиду]] металевим [[Алюміній|алюмінієм]] під час нагрівання у [[Вакуум|вакуумі]]<ref name="ХЭ"> |
Радій-226 у вигляді його солей виділяють як побічний продукт переробки [[Уранові руди|уранових руд]] із використанням методів [[осадження]], дробової кристалізації та [[Іонний обмін|йонного обміну]]. Металевий радій-226 отримують [[Електроліз|електролізом]] розчину хлориду радію-226 на [[Ртуть|ртутному]] катоді, а також відновленням його [[Оксиди|оксиду]] металевим [[Алюміній|алюмінієм]] під час нагрівання у [[Вакуум|вакуумі]]<ref name="ХЭ"> |
||
|автор = |
|||
|частина = |
|||
|заголовок = Химическая энциклопедия: в 5 т. |
|||
|оригінал = |
|||
|посилання = |
|||
|відповідальний = Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.) |
|||
|видання = |
|||
|місце = М. |
|||
|видавництво = Большая Российская энциклопедия |
|||
|рік = 1995 |
|||
⚫ | |||
|сторінки = 153—154 |
|||
|сторінок = 639 |
|||
|серія = |
|||
|ISBN = 5-85270-092-4 |
|||
|тираж = 20000 |
|||
}}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="true" data-wikidata-property-id="P1343">Химическая энциклопедия: в 5 т. / Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.). — <abbr title="Москва">М.</abbr>: Большая Российская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — С. 153—154. — 639 с. — <span class="nowrap">20 000 экз.</span> — ISBN 5-85270-092-4.</span></ref>. |
|||
== Застосування == |
== Застосування == |
||
* У геохімії радій-226 (і [[радій-228]]) використовують як індикатори змішування та циркуляції вод океанів<ref name="ХЭ"> |
* У геохімії радій-226 (і [[радій-228]]) використовують як індикатори змішування та циркуляції вод океанів<ref name="ХЭ"> |
||
|автор = |
|||
|частина = |
|||
|заголовок = Химическая энциклопедия: в 5 т. |
|||
|оригінал = |
|||
|посилання = |
|||
|відповідальний = Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.) |
|||
|видання = |
|||
|місце = М. |
|||
|видавництво = Большая Российская энциклопедия |
|||
|рік = 1995 |
|||
|том = 4 |
|||
|сторінки = 153—154 |
|||
|сторінок = 639 |
|||
|серія = |
|||
|ISBN = 5-85270-092-4 |
|||
|тираж = 20000 |
|||
}}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="true" data-wikidata-property-id="P1343">Химическая энциклопедия: в 5 т. / Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.). — <abbr title="Москва">М.</abbr>: Большая Российская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — С. 153—154. — 639 с. — <span class="nowrap">20 000 экз.</span> — ISBN 5-85270-092-4.</span></ref>. |
|||
* Радій-226 застосовують як джерело [[Альфа-частинка|альфа-частинок]] у радій-бериллієвих [[Джерело нейтронів|джерелах нейтронів]]. |
* Радій-226 застосовують як джерело [[Альфа-частинка|альфа-частинок]] у радій-бериллієвих [[Джерело нейтронів|джерелах нейтронів]]. |
||
* У медицині радій-226 використовують як джерело радону (для [[Радонові ванни|радонових ванн]]), а також раніше використовували (зараз не використовують через дуже високу [[Радіотоксини|радіотоксичність]]) у деяких видах [[Променева терапія|радіотерапії]], наприклад у {{Нп|Брахітерапія|брахітерапії|en|Brachytherapy}} . |
* У медицині радій-226 використовують як джерело радону (для [[Радонові ванни|радонових ванн]]), а також раніше використовували (зараз не використовують через дуже високу [[Радіотоксини|радіотоксичність]]) у деяких видах [[Променева терапія|радіотерапії]], наприклад у {{Нп|Брахітерапія|брахітерапії|en|Brachytherapy}} . |
||
Рядок 110: | Рядок 118: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Радій]] |
* [[Радій]] |
||
* [[Ізотопи радію]] |
* [[Ізотопи радію]] |
Версія за 17:18, 11 лютого 2024
Радій-226 | |
---|---|
| |
Загальні відомості | |
Назва, символ | Радій-226,226Ra |
Нейтронів | 138 |
Протонів | 88 |
Властивості ізотопу | |
Період напіврозпаду | 1600 ± 7 років[1] |
Атомна маса | 226,0254098(25)[2] а.о.м |
Ра́дій-226 (англ. radium-226) - радіоактивний нуклід хімічного елемента радію з атомним номером 88 і масовим числом 226. Про відкриття нового радіоактивного елемента «радію» в урановій смолці (пізніше з'ясувалося, що це був саме радій-226) повідомили 26 грудня 1898 року П. Кюрі і М. Склодовська-Кюрі спільно з Г. Бемоном[3][4].
Належить до радіоактивного сімейства урану-238 (так званий ряд урану-радію).
Активність одного грама цього нукліду становить приблизно 36,577 ГБк. Значення позасистемної одиниці вимірювання активності кюрі (3,7 × 1010 Бк) спочатку було визначено як радіоактивність еманації радію (тобто радону-222), що перебуває в радіоактивній рівновазі з 1 г 226Ra[5].
Утворення та розпад
Радій-226 безпосередньо утворюється в результаті α-розпаду нукліду 230Th (період напіврозпаду становить 75 380(30)[1] років):
Крім того, радій-226 утворюється під час β−-розпаду нукліду 226 Fr (період напіврозпаду 49(1) с, енергія розпаду 3700(100) кеВ) та здійснення ε-захоплення нуклідом 226Ac (енергія розпаду 1113(5) кеВ):
Радій-226 зазнає α-розпаду, в результаті розпаду утворюється нуклід 222Rn, також відомий як радіоактивний газ радон або еманація радію (виділяється енергія 4870,62(25) кеВ):
енергія випромінюваних α-частинок 4784,3 кеВ (у 94,45 % випадків) та 4601 кеВ (у 5,55 % випадків), при цьому частина енергії виділяється у вигляді γ-кванта (у 3,59% випадків відбувається випромінювання γ-кванта з енергією 186,21 кеВ)[6].
Зі вкрай низькою ймовірністю (2,6(6) × 10−9 %) радій-226 зазнає кластерного розпаду з вильотом ядра вуглецю-14 та утворенням ядра свинцю-212:
Отримання
Радій-226 у вигляді його солей виділяють як побічний продукт переробки уранових руд із використанням методів осадження, дробової кристалізації та йонного обміну. Металевий радій-226 отримують електролізом розчину хлориду радію-226 на ртутному катоді, а також відновленням його оксиду металевим алюмінієм під час нагрівання у вакуумі[3].
Застосування
- У геохімії радій-226 (і радій-228) використовують як індикатори змішування та циркуляції вод океанів[3].
- Радій-226 застосовують як джерело альфа-частинок у радій-бериллієвих джерелах нейтронів.
- У медицині радій-226 використовують як джерело радону (для радонових ванн), а також раніше використовували (зараз не використовують через дуже високу радіотоксичність) у деяких видах радіотерапії, наприклад у брахітерапії[en] .
- До 1970-х років солі радію-226 входили до складу світломаси постійної дії (СПД), яку застосовували в світних шкалах різних приладів.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Audi G., Kondev F. G., Wang M., Huang W. J., Naimi S.. The Nubase2016 evaluation of nuclear properties : [англ.] // Chinese Physics C. — 2017. — Vol. 41, no. 3. — С. 030001-1—030001-138. — Bibcode: 2017ChPhC..41c0001A. — DOI:10.1088/1674-1137/41/3/030001.
- ↑ Audi G., Wapstra A. H., Thibault C. The AME2003 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references. // Nuclear Physics A. — 2003. — Vol. 729. — P. 337—676. — Bibcode: . — DOI: .(англ.)
- ↑ а б в Химическая энциклопедия: в 5 т / Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.). — М. : Большая Российская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — С. 153—154. — 20000 прим. — ISBN 5-85270-092-4.
- ↑ Вдовенко В. М., Дубасов Ю. В. Аналитическая химия радия. — Л. : Наука, 1973. — С. 8. — (Аналитическая химия элементов) — 2100 прим.
- ↑ Мухин К. Н. Ч. I. Свойства нуклонов, ядер и радиоактивных излучений // Экспериментальная ядерная физика. Кн. 1. Физика атомного ядра. — 5-е изд. — М. : Энергоатомиздат, 1993. — С. 173—174. — 1200 прим. — ISBN 5-283-04080-1.
- ↑ Властивості 226Ra на сайті IAEA (International Atomic Energy Agency)[недоступне посилання з Июнь 2019]