Центристська партія (Норвегія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центристська партія

норв. Senterpartiet
Країна Норвегія
Голова партіїTrygve Slagsvold Vedumd
Ген. секретарKnut Magnus Olsend
Дата заснування19 травня 1920
Штаб-квартираAkersgatad, Осло[d], Норвегія
Ідеологіяаграризм, євроскептицизм і Економічний націоналізм
Молодіжна організаціяCentre Youthd
Кількість членів 19 860[1]
Девіз«Vi tror på hele Norge»
Офіційний сайтsenterpartiet.no

Центристська партія (Партія Центру) (норв. Senterpartiet, SP) є аграрною центристською політичною партією Норвегії. Заснована в 1920 році як Північна аграрна партія. Політика партії не заснована на будь-якій з основних ідеологій 19-го і 20-го століття, але має спрямованість на збереження децентралізованого економічного розвитку і прийняття політичних рішень.

Центристська партія дотримується жорсткої позиції проти норвезького членства в Європейському Союзі, успішно провівши кампанію проти норвезького членства в 1972 і 1994 референдуми, в ході яких партія зафіксувала рекордно високі результати виборів, які згодом використала для пропаганди виходу Норвегії з Європейського економічного простору та Шенгенської угоди. Партія виступає за протекціоністську політику в економіці для захисту норвезьких фермерів, і нещодавно оголосила норвезький націоналізм "позитивною силою".[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Партія була заснована на національному з'їзді Norsk Landmandsforbund з 17 по 19 червня 1920 року, коли було прийнято рішення балотуватися в парламентських виборах 1921 р об'єднанням. У 1922 році об'єднання було перейменоване в Норвезьку аграрну асоціацію, і політична частина асоціації відділилась як Селянська партія[note 1] (Bondepartiet).[3]

Протягом восьми десятиліть, оскільки Центристська партія була створена як політична фракція норвезької аграрної організації, вона сильно змінилася. Тільки через кілька років після створення, партія пориває зі своєю колишньою організацією і приступає до розробки політики, заснованої на децентралізації, відходячи від конкретно аграрної політики, яка захопила багатьо інших європейських центристських партій.

У 1930-ті роки в післявоєнний період розглядались як єдиний неоднозначний момент в історії партії. Це почасти тому, що Відкун Квіслінг, який пізніше став лідером "Національної єдності", був міністром оборони в урядах Колстада і Хандсейда - представників Фермерської партії, в 1931-1933, хоча Квіслінг не був членом Фермерської партії.[4] У той час як серед частини електорату були фашистські симпатії, Фермерська партія ніколи не підтримував фашизм. І це було після того, як вся Фермерська партія утворила лейбористський уряд в Норвегії. У 1935 році вони досягли компромісу з Лейбористською партією, завдяки якому був утворений уряд Нюгорсвольда.[5] [6]

У 1959 році партія змінила свою назву на Норвезька народна партія — демократи (Norsk Folkestyreparti - Demokratene), але незабаром довелося змінити ім'я через тонкощі виборів. У червні 1959 року назва була змінена на теперішню - Центристська партія. Це сталося через необхідність залучення додаткового електорату і тривале падіння аграрної частини населення. Чисельність партії досягла 70000 у 1971.[7]

У місцевих виборах, партія користується сильною підтримкою в ряді невеликих муніципалітетів, де має сильний вплив.

Після виборів 2007 року, 83[8]мерів у Норвегії - представники Центристської партії. Тільки Лейбористська партія має більше мерів, але по відношенню до розміру партії, Центристська партія має більше мерів, ніж будь-яке інша.[9]

Центристська партія була частиною лише правоцентристських шести коаліційних урядів з 1963 по 2000 рік, один із яких очолював прем'єр-міністр від партії. Проте в парламентських виборах 2005 р., партія балотувалась до уряду спільно з Норвезькою робітничою партією і Соціалістичною лівою партією, в складі червоно-зеленої коаліції, з Центристською партією як складовою "зеленою" частиною альянсу. Коаліції вдалося виграти більшість місць у Стортингу, і переговори проводилися з метою формування коаліційного Кабінету Міністрів, очолюваного лідером партії лейбористів Йенс Столтенберг. Ці переговори увінчались успіхом і Центристська партія увійшла до уряду 17 жовтня 2005 року з чотирма міністрами. Червоно-зелені були знову обрані в уряд в 2009 році. Стверджувалося, що партійна ідеологія перейшла до соціал-демократії в останні роки.[10]

В кінці 2012 року Центристська партія викликала суперечки в Норвегії, коли з'ясувалося, що партія вимагала більш високих імпортних тарифів на м'ясо і тверді сири, щоб захистити норвезьких фермерів від іноземної конкуренції.[11] це включало підвищення мит на 429% на баранину, 344% на яловичину і 277% на всі види твердих сирів, крім 14 видів.[12]

Партія відома в Норвегії за підтримку високих мита на іноземні сири і м'ясо, і їх пропозицію перестріляти всіх вовків в Норвегії.[13]

З 1927 по 1999 рік, партія публікувала газету Fylket.[14]

Результати парламентських виборів

[ред. | ред. код]
Вибори Голоси Місця
# % ± pp # ±
1921 118,657 13.1% Утворення/+ 8.4
17 / 150
 ▲ 14
1924 131,706 13.5% + 0.4
22 / 150
 ▲ 5
1927 149,026 14.9% + 1.5
26 / 150
 ▲ 4
1930 190,220 15.9% + 1.0
25 / 150
 ▼ 1
1933 173,634 13.9% - 2.0
23 / 150
 ▼ 2
1936 168,038 11.5% - 2.4
18 / 150
 ▼ 5
1945 119,362 8.0% - 3.5
10 / 150
 ▼ 8
1949 85,418* 7.9%* - 0.1
12 / 150
 ▲ 2
1953 157,018* 9.0%* + 1.1
14 / 150
 ▲ 2
1957 154,761* 9.3%* + 0.3
15 / 150
 ▲ 1
1961 125,643* 9.3%* 0.0
16 / 150
 ▲ 1
1965 191,702* 9.9%* + 0.6
18 / 150
 ▲ 2
1969 194,128* 10.5%* + 0.6
20 / 150
 ▲ 2
1973 146,312* 11.0%* + 0.5
21 / 155
 ▲ 1
1977 184,087* 8.6%* - 2.4
12 / 155
 ▼ 9
1981 103,753* 6.7%* - 1.9
11 / 155
 ▼ 1
1985 171,770 6.6% - 0.1
12 / 157
 ▲ 1
1989 171,269 6.5% - 0.1
11 / 165
 ▼ 1
1993 412,187 16.7% + 10.2
32 / 165
 ▲ 21
1997 204,824 7.9% - 8.8
11 / 165
 ▼ 21
2001 140,287 5.6% - 2.3
10 / 165
 ▼ 1
2005 171,063 6.5% + 0.9
11 / 169
 ▲ 1
2009 165,006 6.2% - 0.3
11 / 169
 ▬ 0
2013 155,357 5.5% - 0.7
10 / 169
 ▼ 1
2017 301,348 10.3% + 4.9
19 / 169
 ▲ 9
2021 402,481 13.6% +3.3
28 / 169
 ▲ 9

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Though Bondepartiet is sometimes translated as the "Agrarian Party", sources such as the Centre Party itself Archived copy. Архів оригіналу за 14 червня 2009. Процитовано 12 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) and Statistics Norway[en][1] [Архівовано 4 вересня 2012 у Wayback Machine.] use the term "Farmers' Party".

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.nettavisen.no/nyheter/skrell-for-senterpartiet-sa-mange-har-forlatt-partiet/s/5-95-891358
  2. ↑ Rekordmåling for Senterpartiet: - Norsk nasjonalisme er en positiv kraft. Aftenposten (Norwegian) . 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 30 березня 2018.
  3. ↑ Tvedt, Knut Are (29 вересня 2009). Senterpartiet. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 30 березня 2018.
  4. ↑ Dahl, Hans Fredrik (1991). En fører blir til. Oslo: Aschehoug. с. 165. ISBN 8257409049.
  5. ↑ Stugu, Ola Svein (2012). Norsk historie etter 1905. Oslo: Det norske samlaget. с. 91—93. ISBN 978-82-521-7444-1.
  6. ↑ Henriksen, Birger (30 червня 2009). Mener Senterpartiet flørter med nasjonalisme. TV2. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2018.
  7. ↑ Røed, Lars-Ludvig (7 січня 2009). Lengre mellom partimedlemmene i dag. Aftenposten. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 30 березня 2018.
  8. ↑ Flere kvinnelige ordførere. Statistisk sentralbyrå. 29 січня 2008. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 вересня 2009.
  9. ↑ Helljesen, Geir (16 березня 2007). Sp vil ha flere ordførere (Norwegian) . NRK. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2009.
  10. ↑ Morstøl, Kjersti T. Fra bondeparti til sosialdemokrati. Universitetsavisa (NTNU). Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2009.
  11. ↑ Berglund, Nina (10 жовтня 2012). Protests rise over meat and cheese. Views and News from Norway. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 29 жовтня 2012.
  12. ↑ Changes to border protection for selected agricultural products. Government of Norway. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 29 жовтня 2012.
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 30 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Store norske leksikon: Fylket. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 30 березня 2018.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Центристська_партія_(Норвегія)