Очікує на перевірку

FN 303

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FN 303
Морський піхотинець США з FN 303
Морський піхотинець США з FN 303
ТипПневматична зброя
ПоходженняБельгія
Історія використання
ОператориДив. На озброєнні
ВійниГромадянська війна в Афганістані[1]
Війна в Іраку[1]
Громадянська війна у Лівії[2]
Історія виробництва
ВиробникFN Herstal
Виготовлення2003 — досі[3]
Характеристики
Вага2.3 кг
Довжина740 мм
Довжина ствола250 мм

Калібр17.3 мм
ДіяПружинно-поршнева пневматика
Дульна швидкість85—91 м/с
Дальність вогню
Ефективна70 м
Система живлення15 зарядний магазин; балон із стисненим повітрям приблизно на 100 пострілів

FN 303 у Вікісховищі

FN 303 — самозарядна пневматична зброя нелетальної дії, розроблене компанією Fabrique Nationale d'Herstal. Заряди FN 303 руйнуються при ударі, тим самим усуваючи ризик проникаючого поранення.

Історія

[ред. | ред. код]

FN 303 розроблений на основі концептуального проекту XM303 від «Monterey Bay Corporation».

FN 303 використовує стиснене повітря, щоб стріляти спеціальними кулями (зарядами) з барабанного магазина на 15 зарядів. Розроблене для виведення цілі з ладу ударом кулі, не завдаючи проникаючого поранення. Використовується зазвичай для боротьби з заворушеннями, і в тих випадках, де не потрібна зброя, яка може вбити або смертельно поранити. FN 303 використовується як звичайна ручна зброя, з упором прикладу в плече та використовуючи регульований приціл. Також зброя може встановлюватися як підствольний гранатомет на різні автомати при знятому прикладі (в цьому випадку він позначається як M303). На ствольної коробці FN 303 знаходиться рейка Пікатінні для установки прицілів та інших аксесуарів.

FN 303 вельме точний на відстані до 25 метрів. На відстані в 50 метрів має великий шанс потрапити у ціль розміром з людину. Максимальна дальність стрільби FN 303 — 100 метрів.

Заряди

[ред. | ред. код]
  • Тренувальний/Ударний — нетоксичний заряд з етиленгліколю без добавок, використовується для навчання стрільбі з FN 303 і для больового впливу при стримуванні кого-небудь.
  • Незмивна фарба (жовтий) — полімерна фарба на основі латексу для маркування підозрюваних.
  • змивається фарбою (рожевий) — розчинний у воді флуоресцентний пігмент на основі етиленгліколю, схожий з наповнювачем зарядів для пейнтболу, для недовговічного маркування.
  • Олеорезин капсикум (екстракт з найбільш пекучих сортів кайенского перцю, помаранчевий) — Етіленгліколева основа змішана з 10% сльозогінним та дратівливою сполукою з силою в 2 млн ЕШС за шкалою «пекучості перців», використовується для виведення з ладу цілей.

На озброєнні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Peacekeeping and Policing. Special-operations-technology.com. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
  2. Des images démontreraient la présence d'armes FN d'Herstal. Lalibre.be. 22 лютого 2011. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
  3. Herstal Group — About Us [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  4. Sur le terrain avec l'unité spéciale [Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
  5. Армията се въоръжи и с газови пистолети [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](болг.)
  6. МВД признает использование нелетальных пуль во время инцидента 6 мая [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Scramble to Increase Libya's Fire Power — Libya — Maghreb Confidential [Архівовано 2011-08-13 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Unité Spéciale de la Police Equipement — Armes non Lethales (French) . http://USP.lu — Unofficial Website of Unité Spéciale, Officially Endorsed. 2008. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 26 листопада 2014.
  9. RTL-Kameramann mécht Plainte géint onbekannte Polizist. RTL.lu. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 26 листопада 2014.
  10. Cop yerine FN 303 [Архівовано 1 серпня 2012 у Archive.is](тур.)
  11. US Customs and Border Protection Chooses the FN303 Less Lethal System to Maintain Border Security — Air Force Technology. Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 26 листопада 2014.